Ще ніхто з гуманецьких не писав кіносценаріїв. Тільки Кухар…

SambirWZ
176

Ще ніхто з гуманецьких не писав кіносценаріїв. Тільки Кухар…

Одного разу ми розповіли читачам про те, що в Гуманці було свято села – день народження, на яке з’їхалося немало більш чи менш титулованих земляків. Мав бути і журналіст Василь Кухар, який нині мешкає у Києві, але не приїхав. Не те, що шкодував грошей на потяг, а через велику зайнятість. Столиця, знаєте, не відпускає багато часу на розваги і поїздки у рідні села…

Гуманецькі пам’ятають, що Василь вивчився у Львові на журналіста, проходив факультетську практику у “Високозамківській Самбірщині”, потім якийсь час працював у старосамбірській районці зразка Світлани Питули, згодом був на телеканалі СТБ у Києві, а тепер – на фірмі з творчим ухилом… Ну що тут додати – знайшов себе молодий чоловік на київських пагорбах… Ми давно мали про це розповісти, але якось руки не доходили… Василь Кухар здобув імідж знаменитого кіносценариста – а це вже вам не будь-що, це не замітки в районну газету писати…

Він став переможцем престижного конкурсу сценаріїв. Ініціатори проектуДивись українське“, на який замахнувся Василь Михайлович, – компаніяВАВІЛОНта АсоціаціяСприяння розвитку кінематографу в Україні“. Сценаристи мали знайти ідею, де головним героєм стає ініціативна й відповідальна людина, яка своїми вчинками наближає краще майбутнє та надихає інших. Ну, це такі розумні словеса, не нами придумані, а якщо на наш розумто сценарії про людей, які хоч трохи роблять життя інакшим. Сценарій фільму від Василя Кухарато 4 хвилини, названі коротко і зрозуміло – “Клоун“.

Про сюжет: одного ранку у переповненому трамваї, серед невдоволених та злих на увесь світ людей зявляється клоун, який жартами та фокусами піднімає настрій пасажирам. Наступного дня сержант поліції, який був свідком дивацтва, навмисне старається потрапити саме в той трамвай. І загадковий клоун, який не бере грошей за свої вистави, знову зявляється в трамваї. Люди, зворушені безкорисливістю, добрішають, з їхніх облич зникають невдоволені гримаси. Три ранки сержанта та пасажирів розважає невідомий добряк, а на четвертийвін не зявляєтьсяСержант їде на виклик на квартиру, в якій знайшли самотнього мертвого чоловіка, і впізнає у ньому клоуна. Шокований трагедією та зворушений вчинком покійного, сержант продовжує ранкову традицію клоуна. Правда, зворушливо?

Сюжет кінооператори відзняли. Його крутитимуть у великих кінотеатрах України перед основним фільмом уже з листопада. Не знати, чи є великий кінотеатр у Гуманці (та ба, навіть в Самборі нема), але хотілося б, щоб земляки побачили. До слова, це не перша кіноперемога Василя Кухара. Раніше він був удостоєний нагороди у престижнійКоронації словаза уже художній 90-хвилинний фільм на військову тематикуСолдати не вмирають“. Окрилений успіхом, який оцінили фахівці на рівні столиці, земляк став автором сценарію ще й короткометражкиСніг для сироти“.

Може то не зовсім до теми, але нехай буде. Свого часу Гуманець славився добрим футболом і тим, що місцеві ґазди вміють вирощувати поросят. Пропоную додати до цього переліку і кіномистецтво… А чом ні?

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар