Ще одна громада не горітиме швидко…
У Волі Баранецькій відкрили пожежну охорону зі справжньою машиною та добрими рятівниками
Поки на подію чекали, треба ж про щось говорити… І ми говорили про пожежі, бо ж тема – відкриття сільської добровільної пожежної дружини у Волебаранецькій об’єднаній громаді…
ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, у цій місцині колись давно була традиція: якщо сусід зі сусідом посварився, то розповсюдженою була погроза: я тобі хату спалю. А якщо вже помахав перед носом пачкою сірників – то вже точно треба біду чекати. А колись як було – хата біля хати, під солом’яною стріхою. Якщо горіло щось одне, то інші уже стояли на сторожі. Вартувало однієї іскорки… А ще колись у селах були вартові. Тобто, одна хата за чергою мала відстояти на посту. Не спали, ходили вуличками і, як тільки щось помітили, калатали в калаталку.
А тепер про новосілля. Керівник самбірських рятувальників Олег Хім’як привіз пожежну машину. Був таким щирим, віддаючи свою автівку, бо на те саме місце поставить іншу. Домовилися з поляками і вони нам передають сучасну пожежну машину. А та, яка зараз у Волі Баранецькій, ще послужить багато літ. Та й чотири чоловіки – пожежники матимуть місце праці, а відтак і авторитет. Бо пожежники нині в пошанівці. І хоч сусід перед сусідом сірниками під носом уже не махає, але коли приходить вогонь у село, то саме від цих фахівців усе й залежить. Хоча не так давно на Самбірщині стався трафунок: об’єднана громада так само відкрила собі пожежну частину. Їхали у сусіднє село на першу пожежу, а за 200 метрів до вогню забракло бензину… Будемо вважати, що це курйоз, але насправді, у віддалених населених пунктах, куди непросто доїхати з райцентру, сільські пожежники – найперші помічники. Дорога кожна секунда. Благо не тільки в тому, що громада має свою червону машину, а й у тому, що війт Григорій Чухрай разом з однодумцями знайшли приміщення під пожежну охорону, облагородити його. Це якраз та будівля, яка в часи колгоспу імені Щорса була льонозаводом і вже почала валитися. А пожежники уже не дадуть стелі на долівку упасти. Голова райради Віталій Кімак розповів, що об’єднані громади діляться на три категорії: багаті, бідні і розумні. Громаду пана Чухрая визнав розумною, бо навіть не маючи достатку грошей, уміють щось зробити. Тут треба віддати належне і депутату обласної ради, тамтешньому фермеру Володимиру Кужидлу. Це, до слова, один з тих землеробів, який, на відміну від латифундистів, завжди на місці і дуже помічний для людей у будь-яких ситуаціях. І знаєте, така співпраця у розумній об’єднаній громаді дає результат. Пожежну ми уже відкрили, за тиждень-другий – стадіон у Садковичах, під кінець року – очисні споруди біля Баранівецької школи… Стільки подій, що хоч не виїжджай звідти…
Роман ІВАНЧУК.