Що пропонують Самбору взамін за три вільні земельні ділянки під комерційне будівництво
В Інтернеті оприлюднили документ, який вартує ширшого обговорення. Тому переносимо його на сторінки газети. Нам важко сказати, чи ініціатори відмовилися від ідеї, але один із сайтів, наближених до одного з депутатів, який наближений до перших осіб міста, тему не знімає.
Отож, у будівельно-політичному “меню” запропонували проект Протоколу про наміри, який пропонується винести на розгляд громади, а потім для затвердження на сесії міської ради.
Сторони: Самбірська міська рада, в особі міського голови Гамара Юрія Петровича, та ТзОВ “Самбірська ГРОД”, в особі директора Мандюка Степана Мироновича, виходячи з необхідності реконструкції стадіону ім. Л.Броварського, що на вул. Коперніка, 13, з метою покращення архітектури і благоустрою прилеглої території навколо стадіону, будівництва нового комфортного житла для задоволення потреб містян, домовились про наступне:
Міська рада зобов’язується надати в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків, гаражів такі земельні ділянки: вул. Шевченка, 43 “а” площею 4,6 га; вул. С.Крушельницької, 5 площею 0,75га; вул.Багряного, 3 площею – 0,55га. Ці будівлі стануть окрасою міста і вирішиться питання забезпечення містян добротним елітним житлом, яке по вартості оцінюватиметься, як звичайне.
“Самбірська ГРОД” готова своїми силами, за власний кошт із залученням інших джерел фінансування для субпідрядних робіт збудувати на даних ділянках квартири і гаражні приміщення, протягнути інженерні комунікації за рахунок підприємства (газ, вода, світло, водовідведення, під’їзні шляхи). Зобов’язується протягом 2 років провести реконструкцію міського стадіону – будівництво нових роздягалень і душових для спортивних команд (2,3 млн.грн.); встановлення пластикових крісел (450тис.грн.); будівництво трибун з накриттям (1,1млн.грн.); будівництво нової огорожі (380 тис. грн.); реконструкція бігових доріжок (300 тис.грн.); будівництво комплексного баскетбольно-волейбольного майданчика відкритого типу (70тис.грн.); реконструкція входу і прилеглої території на спортарену з стоянкою для автотранспорту (100тис.грн.); зведення триповерхової будівлі замість існуючої спортшколи. В цокольному приміщенні будуть кімнати для суддів, душові, санвузли, роздягалки, кімнати медперсоналу, зберігання спортінвентаря та інші допоміжні приміщення. На першому поверсі – адміністративні приміщення дирекції та кімнати тренерів, зали для занять боксом, важкою атлетикою, настільним тенісом. Вартість документації – за кошти ТзОВ “Самбірське ГРОД”… Загальна кошторисна вартість спортоб’єктів – 4,7 млн.грн. станом на момент укладання угоди (без врахування вартості першого поверху адмінбудівлі спортшколи та коштів на виготовлення проектної документації). Після завершення спортоб’єктів разом із цокольним і адмінприміщенням першого поверху вони залишатимуться у комунальній власності громади. Реконструкцію міського стадіону з перерахованими об’єктами передбачається здійснити протягом 2016-2017р.р. Будівництво квартир, гаражів, підведення комунікацій, шляхів здійснюватиметься протягом 5-7 років. Початок – 2016р.
Степан МАНДЮК, член міськвиконкому, директор ТзОВ “Самбірська ГРОД”.
Коментар для «Високого Замку»
На це має бути згода громади
Я з великою пошаною ставлюся до керівника будівельної організації Степана Мандюка, вважаючи, що це один з тих будівельників, які справді роблять наше місто кращим, зводять житло, дають людям місце праці, платять податки…
Вважаю, що саме таким підприємцям треба давати зелене світло у розбудові Самбора. Але Протокол намірів для обговорення мене трішки розчарував. Ті ділянки, на які претендує фірма ГРОД, як мені здається, останні вільні земельні ділянки у місті. Якщо передати їх всі і відразу в одні руки, то іншим уже практично нічого не залишається. Наша депутатська каденція, я вважаю, не може віддати все і відразу, зачистивши за собою на майбутнє усі вільні земельні клаптики.
Коли на сесії міськради уже обговорювали цю тему, то колегам розповідали, що в інвестиційний проект входить ремонт фасадів Самбірської ЦРЛ і благоустрій території. Цей пункт у Протоколі чомусь зник. Хоча, коли говорити про медицину, то нам пасувало б у такий фінансово складний час помріяти не про фасади, а про обладнання, щоб наші люди не вмирали завчасу, або їздили за своїми діагнозами у Львів чи Київ. Чомусь все, що пропонує пан Мандюк взамін за майже 6 гектарів землі, стосується лише стадіону. Я шаную спорт, футбольних бо-лільників і хочу, щоб їм було добре, але чи являється стадіон у даний час найбільш стратегічним
об’єктом у Самборі, від якого все залежить? Думаю, ні. Місто не може втримати футбольної команди, не може сповна забезпечувати виїзди юних спортсменів грішми, але будуємо цивілізований стадіон… А чому, скажімо, не басейн, як заклад цілорічного відпочинку самбірських (і не тільки) родин? Футбол же цікавий лише невеликій групі самбірян і то протягом півроку. На моїй па-м’яті цивілізований стадіон уже будував приватник у Добромилі, однак ефекту від цього нема.
Зрештою, чому пропонують розглядати лише один такий Протокол. А може є інші будівельні організації, які взамін за ці ділянки запропонують містові більші блага? Я не можу твердити, що хтось має особисту зацікавленість у тому, аби був прийнятий лише цей Протокол між мером Юрієм Гамаром і фірмою Степана Мандюка на ділянку майже у 6 гектарів. Зважаючи на ці та інші питання, які виникли уже, які виникатимуть пізніше, я як голова депутатської земельної комісії міськради наразі не можу погодитися з такими намірами міської влади і будівельної організації. Імовірно, Протокол з’явиться на обговоренні в сесійній залі, але перед тим я б хотів, щоб були громадські обговорення. І не тільки десь у Народному домі, куди можна одноразово запросити людей з однією точкою зору, але й у колективах. Мова ж іде про залишок вільних земель усього міста і, гадаю, ніхто з депутатів бездумно не віддаватиме їх в одні руки і відразу.
Свого часу в ратуші прийняли рішення про те, що землі під комерційну забудову мають йти виключно через аукціон. Значить, колегам-депутатам треба відміняти це рішення і приставати на Протокол, підписаним панами Мандюком і Гамаром? Ми ще не знаємо правдивої грошової оцінки вартості згаданих ділянок, щоб “міряти” цю суму з майбутніми благами для спортсменів. А може хтось у випадку аукціону запропонує значно більшу суму грошей за землю, а вже тоді, отримавши її, міський голова разом з депутатами визначаться: чи нам потрібен стадіон з роздягальнями, чи обладнання для медицини, чи ремонт доріг, будівель, чи будівництво нових квартир… Як би не розвивалися події далі, я, шануючи наміри пана Мандюка і ймовірні прагнення пана Гамара, хочу, щоб без відома громади рішення про останні земельні ділянки кулуарно не приймалися.
Юрій ЛЕШКОВИЧ, голова земельної комісії Самбірської міської ради.