Юні старосамбіряни не бачать свого майбутнього у своєму місті
На початку вісімдесятих років минулого століття, коли я ще був студентом, задумав з колегою одну цікаву тему: ми обрали Луківську школу і серед старшокласників провели серйозне соціологічне опитування на предмет того, що молоді люди покидають рідні села. Самі розробили анкету, самі потім виводили відсотки, а відтак, коли матеріал був опублікований, а висновки – не надто втішними, навмисне збирався пленум правлячої на той час і єдиною комуністичної партії, який засудив наше дослідження як шкідливе, бо кадрова політика у колгоспі імені Калініна велася правильно.
Зрештою, і господарство на той час було сильне, і освітні, медичні структури… А ми тут бах – маємо проблему, бо через років надцять тут не захочуть жити…Газетну публікацію комуністи мали засудити, але тодішній редактор Григорій Шрамко відстояв гідність свого видання і нашу заразом…
Хто б міг подумати, що промайне більше тридцяти років і приблизно такі ж дослідження будуть проводити не у селах, а вже у містах. І ситуація буде такою ж невтішною… Сайт “Старосамбірські вісті” опублікував деякі цифри. Нам важко сказати, на скільки опитування ґрунтовне, але навіть якщо є якісь похибки, то незначні…
Отож, у рамках підготовки Стратегії розвитку міста на 2017-2020 роки фахівці інституту транскордонного співробітництва і європейської інтеграції вивчили думки мешканців Старого Самбора щодо розвитку міста. В дослідженні взяли участь 59 осіб – пів на пів чоловіки і жінки, та близько половини з них з вищою світою. Віковий ценз: 21-30 років – 17 відсотків, 31-40 років – 32 відсотки, 41-50 років – 30 відсотків, 51-60 років – 19 відсотків та старше 60 років – 2 відсотки. 8 відсотків респондентів – представники органів влади, стільки ж – місцевого самоврядування, 10 – підприємці, 5 відсотків – самозайняті, 19 відсотків освітян, 5 – безробітних, інші не вказали сферу зайнятості.
Своє майбутнє бачать в місті Старий Самбір – 83 відсотки опитаних, 17 – не вбачають майбутнього в місті, 3 відсотки з яких уточнили, що безперспективне місто. Нехай не тішить вас ця цифра – 83 відсотки, бо насправді це люди, які уже мають у гірському райцентрі якесь житло та роботу, а тому, рад не рад, залишаються… Але, окрім дорослого населення, опитування провели серед старшокласників шкіл міста, щоб зрозуміти думку молодих мешканців. І тут якраз настає те найцікавіше, те, що ми бачили на початку вісімдесятих у Луках. Старосамбірська школа №1. В дослідженні взяли участь 57 осіб. Своє майбутнє бачать в місті Старий Самбір лише 8 відсотків опитаних, 69 відсотків – не бачать свого майбутнього в місті, 8 відсотків планує повернутися після навчання, а 15 – повернутись після 40-60, тобто, поживши десь у добрі, на схилі літ притулитися до рідних теренів.
Старосамбірська школа №2. Опитали 23 особи. Своє майбутнє бачать у місті Старий Самбір – 11 відсотків , 67 відсотків – не бачать себе у місті, 22 – планують повернутись після 40-60 років. Здається, нині навіть зайве говорити про причини такого ставлення молодих людей до майбутнього Старого Самбора чи своєї ролі у ньому. Нема доброї роботи, яка б гарантувала достойне життя, не розвинена так, як у великих містах, інфраструктура.
Усе те, що ми щойно розповіли, є нашою соціальною трагедією. Який вихід? Здається, ніякого, перепрошую за песимізм… Маю надію, що після публікації цих результатів “ревізії” громадської думки, нас уже ні на який пленум ніяка партія, яких тепер багато, не закличе, щоб засудити…
Роман ІВАНЧУК.