Юрій Гамар зберігає інтригу: можемо дізнатися, хто з депутатів їздить п’яним

SambirWZ
3

Юрій Гамар зберігає інтригу: можемо дізнатися, хто з депутатів їздить п’яним

Сесія Самбірської міської ради продовжила роботу позаминулого вівторка. Якщо пригадуєте з попередньої публікації про формування міської влади, каменем спотикання стала проблема виділення земельних ділянок воїнам АТО. Воїни чи представники їхніх родин у доволі ультимативній формі поставили вимогу: не буде землі – не працюватиме і сесія. Тому продовження депутатського зібрання обіцяло бути не менш видовищним, але насправді все було дуже мирно…

Військово-земельні розбірки

На початку міський голова Юрій Гамар дорікнув голові лічильної комісії Андрію Жепку, що той неправильно рахував. Зокрема, під час голосування за заступників було не 18 голосів, а на кілька більше. Юрій Петрович натякнув на те, що бачив відеозвіт зі сесії. Очевидно, рахував голоси на екрані. Андрій Жепко у відповідь не сказав нічого і тема забулася, хоча голова лічильної комісії і того дня продовжив свою роботу, але результати голосування були без арифметичного присмаку – “одноголосно”… Земельне питання, яке здійняло стільки галасу попереднього разу, виявилося напрочуд простим. Обранцям доповіли, що комісія, яку вони створили, попрацювала добре, перевірила всі документи і одноголосно затвердили 26 ділянок воякам АТО. При цьому зовсім ніхто не пояснив іншу ситуацію: як відомо, попередня влада виділяла 270 пляців і начебто всі папери були готові і до нікого претензій не було. Тепер з’ясовується, що тільки 26 осіб мають увесь пакет документів. А решта? Решта буде отримувати ділянки біля колишнього цукрового заводу у міру поступлення документів. Нехай буде і так – головне, щоб напруга знялася, а солдати отримали своє… Хоча до земельної теми обранці повернулися наприкінці – прийшло кілька вояків АТО, повідомили, що за документацію заплатили більше 2000 гривень і не знають, коли буде їхній наділ. Ми собі так подумали, що солдатам чиновники не пояснили, як далі бути. Після сесії, за вказівкою пана Гамара, їм мали все розтлумачити. Бо перед тим хлопці лякали владоможців тим, що коли гальмуватимуть справу, то вояки заблокують ратушу.

Давайте не будемо стріляти у Новорічну ніч – на знак солідарності з вояками

Розглянули ще кілька важливих для влади, але не надто потрібних читачеві питань і взялися до “Різного”. На тему святкування у нашому місті говорили довше, ніж про землю. Володимир Кульчицький задав тон  – треба у Новорічну ніч в центрі міста помолитися за Україну і Самбір, заспівати Гімн, послухати святковий виступ мера і відмовитися від голосних салютів не тільки на площі Ринок, а й у всьому місті. І ще попросив, аби у Новорічну ніч після десятої вечора припинилася торгівля алкоголем… З приводу салютів. Торік їх було менше, ніж зазвичай. Наші люди на знак солідарності з вояками на сході гатили нечасто. Різні варіанти на тему: заборонити продаж салютів, підключити поліцію і так далі, належного ефекту не дадуть – це зрозуміло, бо біля кожного веселого товариства на подвір’ях чи у барах поліціянта не поставиш. Нам залишається апелювати до совісті людей і попросити їх не створювати собі гарний настрій салютами – знову ж таки, на знак солідарності з нашими хлопцями на сході, яким  вибухи явно не в радість. Представники влади висловлювалися приблизно у тому ж дусі: не стріляти у житлових мікрорайонах, бо люди сплять, біля лікарень – бо там хворі, а ще – салюти можуть когось поранити і такі трафунки були, зрештою, хтось висловив міркування про те, щоб біля кожного бару, де будуть новорічні гуляння, стояв поліціянт…  З приводу спиртного. Заборонити торгівлю у Новорічну ніч, звичайно, можна – на це багато розуму не треба. Але проблема в іншому – заборона нічого не дасть, бо хто захоче випити, той вип’є. Свого часу влада уже пробувала припиняти нічну торгівлю алкоголем, але вона з офіційних крамниць переселялася на квартири, у коридори, у багажники таксистів.

Тема споживання спиртного у місті теж набула актуальності у сесійній залі. Депутати називали окремі бари в місті, де спивається вночі молодь, твердили, що такі розваги треба забороняти. Але хто має це робити – депутати, члени виконкому? Спробуйте… У Самборі була ситуація, коли влада думала, як витягнути молодь з барів уздовж траси у бік Біскович, бо хлопці й дівчата посеред ночі чимчикують звідти у Самбір по широкій дорозі і аварій надто багато. Нехай, мовляв, уже в Самборі забавляються… Тут, мабуть, не про заборони треба бесідувати, а культуру поведінки загалом і культуру споживання алкоголю зокрема. До речі, міський голова Юрій Гамар зазначив, що бачив, як одного разу один депутат дуже п’яним сідав за кермо, але прізвище озвучить іншим разом – така собі інтрига… Ми оглянули сесійну залу і помітили, що кілька депутатських облич стали пурпуровими… Хоча, звичайно, мер міг бачити депутатів з гарним настроєм, бо трапляються ситуації, коли з одного чи іншого приводу обранці гуртуються в одному з модних за нинішньої влади барів для обговорення насущних тем.

Здоров’я дітей «економічно необґрунтоване»?

Депутат Володимир Мурайко запропонував створити комісію, яка має розібратися з комунальними підприємствами міста, бо жеки ліквідовували, а жеки ще є, комунгосп ліквідовували, а він ще є… І борги ростуть… Комісію створять, але тема плавно перейшла до бюджетних питань. Найбільше, що нас розхвилювало, то повідомлення Юрія Гамара про те, що у школах припинять харчувати дітей молодших класів, бо ніде, крім Самбора, не харчують, а міська казна бідна. І взагалі, харчування дітей мер назвав “економічно необґрунтованим”. Йому заперечили, мовляв, є відповідне законодавство, яке зобо-в’язує владу підтримувати школяриків харчуванням, але цю репліку владні мужі не почули…

Трохи історії. За попередніх урядників в місті дитяче харчування так само було “економічно небґрунтованим”, дітей харчували у всій області, крім Самбора. З приходом попередника Тараса Копиляка цю помилку виправили. Батьки натішитися не могли тим, що їхній дітей харчують. Влада змінилася – харчування відмінилося. Минулого сесійного засідання Юрій Гамар наводив приклад Черчіля, який сказав, що коли в час війни не закладати гроші на культуру, то навіщо воювати (мова йшла про захист яткової торгівлі на площі Франка як культурного дійства). За аналогією, якщо місто не може прохарчувати тих кілька сотень учнів молодших класів, то навіщо тоді влада, яткове містечко і все інше? Дитина змогла вдома поснідати, чи ні, але у школах отримувала теплий сніданок і не була голодною. Це, зрештою, мова про здоров’я тих, кого будемо залишати після себе. Батьки знали, що дитина у школі хоч щось з’їсть, бо ті гривні, які їй дають, не виключено, йдуть на чіпси, жуйки і горішки… Ми б дуже хотіли, щоб влада переглянула своє рішення з приводу відміни безкоштовного харчування учнів молодших класів. Нам видається, що батьки, голосуючи за нинішню владу, не голосували за те, аби діти у школах не мали сніданків. Ми ще не перевіряли цієї інформації, але судячи з обурених звернень батьків у редакцію, у деяких садочках уже перестають дітям давати сніданки – це взагалі з розряду неймовірного…

Тир стане музеєм?

Потім заговорили про територію колишнього єврейського кладовища. Самбірянин Святослав Чухрай розповідав обранцям, що там у числі двох десятків загиблих українців покоїться і прах його брата. А тому влада, формуючи бюджет, має закласти приблизно 50-60 тисяч гривень на пам’ятник. Не знаємо, чи до прохання дослухаються, але кілька штрихів до теми кладовища обранці додали. Зокрема, говорили про благоустрій території, про спорудження міжнаціонального музею у занедбаній будівлі колишнього тиру, згадали про приїзд гостей з Канади та представників єврейської громади. Треба сказати, що як тільки у нас бувають такі делегації, то після усіх дипломатичних реверансів, обміну міркуваннями про об’єднану пам’ять усе закінчується тим, що Самбору пропонують прибрати з території колишнього цвинтаря хрести. Усі попередні владоможці міста робили все можливе задля того, щоб у часі їхньої каденції символічні могили з освяченими хрестами залишалися.

А далі говорили про те, що діти, які відвідують спорт школу і займаються у приміщенні біля так званого “вічного вогню”, сидять у сирості – треба робити ремонт, згадали відсутність пішохідних доріжок на частково відремонтованій вулиці Івана Франка (Депутат Юрій Лешкович обіцяв біля магазину “Марія” навіть облаштувати автобусні зупинки).

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар