Юрій Гамар не назвав прізвищ майбутніх заступників і послав журналістів… на сайт

SambirWZ
140

Юрій Гамар не назвав прізвищ майбутніх заступників і послав журналістів… на сайт

Минулого разу ми розповіли вам про те, що в силу певних обставин заступник міського голови Самбора Олександр Буйвал покинув ратушу. Кількох місяців його праці вистачило для того, щоб нарешті у владі збагнули: помилилися, оскільки Олександр Петрович працював колись в органах КДБ, який потім перейменували в СБУ.

Після Майдану люди, які працювали під першою «абревіатурою», не можуть працювати у чистій постмайданівській владі… Ми зажадали у мера Юрія Гамара офіційних коментарів, зрештою, не стільки з приводу уже колишніх, скільки майбутніх.

Юрій Гамар, відповідаючи на це питання, зазначив, що посади заступників – тема більше політична, ніж господарська. Потім віддав належне життєвому досвіду та працелюбності пана Буйвала, який, на жаль, був змушений покинути магістрат і забрати зі собою усі знання. А знав він справді багато про всіх, бо мав доступ до розмаїтих документів, у тому числі секретних. Ну, але що тепер руками махати… Юрій Петрович не хоче відпускати від себе такого цінного працівника і запропонував йому побути радником на неоплатній основі. Яким буде рішення пана підполковника Служби, не знаємо. Мер доповнив, що нічого вічного не існує, а тому ротація кадрів – справа звична. Кого пропонуватиме на цю посаду, не відповів – і має рацію, бо обгадять ще не народженого… Але уже мав з кимось перемовини… Ми вирішили підійти з іншого боку, щоб спровокувати пана очільника на відвертість, мовляв, на місце відставної першої заступниці Ірини Курлятович народний поголос уже призначив заступника-гуманітарника Ігоря Несторака. Проте, Юрій Петрович був невмолимим і не пообіцяв журналістам крісло першого заступника Ігорю Йосиповичу. Але порадив слідкувати за сайтом міськради, де прізвища нових з’являться. Адже ситуація така, що мер пропонує, а депутати голосують…

Ми, щоправда, мали запитати у мера, чи правда те, що він начебто витягнув зі шухляди стару заяву на звільнення Ірини Курлятович, але без дати, і наклав резолюцію «за згодою сторін». Не питали, бо, знаючи манеру очільника ратуші відходити від прямої відповіді, подумки задовольнилися тим, що якщо це правда, якщо Ірина Миронівна на таке повелася, то це її проблеми. Нехай захищається сама…

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар