Як автоперевізники Монастирець навпіл поділили

Минулого тижня наш офіс приймав делегацію з Монастирця. Так жіночки і сказали: якщо нам редакція не допоможе, то більше ніхто. Ми вдячні за таку високу оцінку, але навіть друкованим словом, часто так буває, проблему годі зрушити. Мова йде про автоперевізників та пасажирів.

Спочатку ми подумали про те, що підняття цін на проїзд людей шокувало, але. схоже, пасажирки до цього звикли, бо куди дінешся – колії до Монастирця ніхто не збудував. Але з’ясувалося інше: їхнє село автоперевізники розділили навпіл.

Є дві зупинки. Хто їде до першої, платить 16 гривень, а ті, які у горішній кінець – 20. Так само 20 гривень витягають і ті, що подорожують далі – до самої Сприні. Але Сприня жінок не переймає, їм би у своєму селі лад навести. Різниця у чотири гривні, а відтак – несправедливість, їх дуже ображає. Одна пані так і сказала: пішки і поволі долає шлях вартістю у 4 гривні за 15 хвилин. А гривні люди тепер рахують… Розповідає, що 40 літ віддала роботі на фермі і заробила аж 1600 гривень пенсії. Ми розуміємо пасажирок та їхні образи, але знаємо і позицію перевізників: у них ціна – відповідно до кілометражу. А може змилосердитися над бідним народом і не ділити гірське село навпіл?

У порадники до цієї ситуації ми запросили керівника Самбірського АТП 14608 Івана Романяка. Сказав, що про цю фінансову несправедливість знає і якось селянам допоможе. Крім того, разом з іншими перевізниками області мають обговорити цю тему, бо справді дурня виходить. Тарифікація вимірюється кожних 5 кілометрів і виходить так, що однакову ціну платить і той, який їде на відстань 10 кілометрів 200 метрів, і той, який подорожує на шляху 14 кілометрів 900 метрів. Тому мають намір переглядати тарифікацію. Але якщо це справа майбутнього, то у питанні з Монастирцем є надія. Іван Миколайович її вселив…

Роман ІВАНЧУК.