Європарламентарі, які ділять свої євро на наші нужди, екзаменували Луки та Самбір

SambirWZ
14

Європарламентарі, які ділять свої євро на наші нужди, екзаменували Луки та Самбір

Того дня у Луки мали приїхати депутати Європарламенту і начебто мав бути посол ЄС в Україні Ян Томбінський. Фігура значуща, а тому разом з очільниками Самбірщини Віталієм Кімаком та Миколою Фреєм подалися туди, хоча презентацію проектів, які діяли у цій школі за гроші Євросоюзу, ми уже чули не раз. Презентація відпрацьована досконало, бо не раз приїжджали розмаїті гості і директор школи Ольга Возна уже знає, як показувати котельню, вікна, розповідати про активність громади…

Цього разу до нас їхали не просто європарламентарі, а представники Бюджетного комітету, які власне і ділять нам гроші… Ми у них їхніх прізвищ не питали, а вони не представлялися – не страшно… Мабуть, про нашу країну у Європи не конче гарна опінія (крадуть, мовляв), тому гінці і прибули, аби побачити, чи справді їхні гроші гріють нас новітньою котельнею і теплими вікнами.

Гості затримувалися і цей час чимось слід було заповнити. Зокрема, ми почули від директорки навчального закладу про демографічну ситуацію. От у які ще часи вчителі переймалися народжуваністю серед земляків, рахували ще ненароджених, аби врятувати свої школи? Тільки тепер почалася конкуренція за учня. За останні роки у Луківський храм науки не прийшло 100 дітей, бо вони просто не народилися  Зараз тут близько 200 школяриків і це незважаючи на те, що школа, як би це ліпше сказати, центрова на усю округу. Але надія не вмирає, бо є та кількість малечі, яка не дозволить школі опинитися на задвірках… Навіть незважаючи на різні прогнози, у тому числі і не надто веселі, Ольга Возна вважає, що школу треба розвивати, що у неї треба вкладати кошт, бо все так не буде…

Нарешті дочекалися гостей. Яна Томбінського, на наше розчарування, не було. Прибуло більше десятка різних посадовців з Європи і з обласної адміністрації. Поважним гостям при центральному вході дівчатка у вишиванках вручили апетитну на вигляд велику булку у формі “коси Юлі Володимирівни”. Гості після того, як дівчатка їм щось по-англі-йськи розповіли, відламували шматочки “коси”, вмокали у сіль і по вигляду їхніх облич було видно, що їм, заможним європейцям, наш скромний традиційний харч подобається… Як тільки ми вмостилися у презентаційному класі, європарламентарі заявили, що час у них дуже обмежений, а тому все те, що мало бути протягом півгодини, слід утиснути у 10 хвилин – ніби ми винні, що вони запізнилися. Але ми проявили свій характер і обманули європейців – розтягнули презентацію на довше. Встигли виступити керівник європейських проектів на Львівщині Ігор Назар і на слайдах показати гостям, де їхні гроші є. Голова райради Віталій Кімак розповів про те, як на практиці відбувалося освоєння їхніх євро, а Ольга Возна похвалилася, що тільки за минулий опалювальний сезон завдяки котельні та вікнам зекономили 19 тисяч кубів газу. Пані Ольга так захопилася розповідями про активність рідної громади і так швидко говорила, що навіть забувала робити паузи для перекладачів… Запитань у гостей було небагато, але нам сподобалося те, що вони підмітили цікаву деталь: справа не у тому, що в школі є гарні вікна, а у тому, що люди мають мінятися, мають пильнувати своє майно і примножувати його. Тобто, мусить мінятися суспільна психологія. У Луках, судячи з усього, вона уже трішки змінилася. Наприклад, коли привезли для встановлення якісь вікна, людям, які теж вкладали у них свій кошт, вони не сподобалися і майстри мусили поміняти… Гості дали зрозуміти, що їм уже пора і прийшли діточки, щоб вручити їм на добру пам’ять сувеніри – ляльки-мотанки, які самі ж і виготовили. Ляльок вистачило хіба європейцям.

Того дня гості, які ділять для нас європейські гроші, мали ще низку зустрічей, але наша луківська, за словами обласного куратора проектів Ігоря Назара, їм сподобалася найбільше, бо від неї віяло щирістю і незахланністю. Річ у тому, що в інших місцях, як правило, не стільки звітували про колишні євро, скільки натякали, мовляв, підкиньте ще, а ми знає, що з ними робити…

Зустріч з європейцями була і в Самборі – гості цікавилися, як їхні гроші, вкладені у нашу поліцію, попрацювали на реформування. Про це сказати нічого не можемо, бо на це зібрання нас не кликали. Знаємо тільки, що вийшов конфуз з добиранням у ратушу. Європейці на своєму європейському автобусі не могли добратися до ратуші, припаркувалися десь поблизу “Літа” і звідти йшли пішки. Ну, те, що пройшлися вулицями княжого міста – не зле. Зле тільки, що їхали в гості до влади і поліції, а їм не розчистили шлях на вічно перепаркованих у два ряди вулицях. Уже не кажемо про те, що могли десь при в’їзді у місто зустріти…

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар