І будете мати спокій на всі наступні роки
Мушу трохи позловживати «службовим становищем» та розповісти про свою вулицю Братів Бережницьких у Самборі. Це чи не єдина вуличка, яку сусід Тарас Копиляк ще до свого мерства допоміг встелити бетонкою – спасибі. А вже потім кожен навів собі лад біля оселі – хтось доріжки цементні проклав до парканів, хтось квіти та деревця висадив, але одного дня ідилія канула в Лету: прийшли газовики і сказали, що прокладатимуть новий газопровід. Міськвиконком дав рішення і наша вулиця перетворилася в суцільний армагедон. До того ж треба було перерити уже своєю лопатою половину грядок і купити собі ввідну трубу. Ми питали: а якщо хтось не захоче приймати ваших правил, що тоді? Тоді хата залишиться без газу… Залишитися без газу не хотілося нікому.
ПЕВНА річ, все це не могло не зачепити наших емоцій і ледь не кожен вважав за потрібне висловили майстрам усе, що думає про газ, транспортування газу і знищені доріжки та газони. Я й сам дозволив собі розмову на вищий тонах радше для того, аби мені самому стало легше, бо хіба роботяги винні, що їм сказали так робити. Уже у процесі прокладання проводу ми з майстрами навіть потоваришували і вони розповіли нам, чому змушені були вдатися до заміни труб. Річ у тому, що наші металеві комунакації уже дуже старі і, на жаль, «протікають», є великі втрати блакитного палива, за які, до слова, ми ж і платимо. Крім того, чатує небезпека для життя людей. Ви не відчуваєте, казав мені майстер, але коли ми риємо траншеї, то запах газу чути… І додав, що така ж катастрофічна ситуація і на багатьох інших вулицях Самбора. Так і сказав: «То всьо давно прогнило». Виявляється, є відповідні прилади, які фіксують втрати газу і найперше провід міняють там, де дуже сифонить. А потім нас заспокоїли, мовляв, зробите собі раз, відчувши незручності, і матимете спокій на багато десятиріч. Така ж доля очікує і наступні вулиці цього мікрорайону.
Хід робіт постійно інспектував керівник газового управління Валерій Бучинський і ми, скориставшись з нагоди, запитали, що то за дива минулого місяця сталися, що за газ у платіжках була значно менша сума, ніж за його транспортування. Валерій Йосипович нагадав нам нашу ж публікацію. Транспортування вираховується за такою формулою: кількість кубів, спожитих за рік, ділиться на 12 місяців і множиться на якийсь там коефіцієнт. Цьогоріч зима та весна були поблажливі, то ж наступного року транспортування газу коштуватиме нам менше. Ну, але це буде наступного року… Наразі є те, що є. Хоча, до слова, не знати, чи полегшення буде, бо в Інтернеті пишуть, начебто з 1 липня подача газу зросте. Пан Бучинський вніс ясність і в інше питання, яке турбує багатьох. Адже особливо у селах маємо дуже багато хат-пусток, до яких підведений провід, але там ніхто не живе, хоча транспортування газу нараховують. Абсурд, але він придуманий не у нас. З роз’яснень фахівця: якщо в будинку ніхто не користується газом протягом дев’яти місяців, то у місяць нараховують господарям до 30 гривень. Виключно тому, що газ під порогом все ж є. Якщо ґазда не хоче оплачувати і тих 30 гривень, то може написати заяву, трубу відріжуть і крапка. Але якщо знадобиться згодом знову під’єднатися, то сума вийде немала.
Валерій Бучинський розповів, що так само невдовзі будуть дві платіжки за світло: за сам товар і його транспортування. Є надія, що споживачі переключать свої емоції з газу на електроенергію.
А тим часом, «Львівгаз», повідомив, що на Львівщині в багатьох населених пунктах 70 відсотків газопроводів вичерпали свій вік експлуатації. Середній вік мереж, які знаходяться на балансі, – 65 років. Кожен четвертий газопровід має 40 літ, а всього Львівщина використовує 25 тисяч кілометрів газопроводу.
Роман ПОГОНИЧ.