Іван РОМАНЯК: «Підприємство завмерло, але податки платити треба»

Ми вирішили розпитати у керівників стабільно працюючих підприємств, як їм живеться у час карантину. Парадокс, але таких підприємств у нас не дуже багато. Ми не змогли зв’язатися з Іваном Михайлівим, але гадаємо, ситуація і у нього не з приємних, зважаючи бодай на той факт, що там працює багато заїжджих…

Петро Мошуманський з «Омеги» розповів, що як тільки почався карантин, то були змушені на два тижні закрити підприємство, потім відновили роботу, але по особливому. Одних попросили піти у відпустки, інші працюють дистанційно – комп’ютери нині у всіх, а є такі, які мусять бути на заводі, але вони в масках і дотримуються дистанцій. Поруч з тим, Петро Михайлович зазначив, що економічна ситуація складна, працювати дуже важко. Наприклад, замовили щось (скажемо так, якусь пресформу) на іншому заводі, оплатили гроші, але той інший взяв і закрився на карантин. Без пресформи стоїть робота на «Омезі». Так чи інакше, твердить Петро Мошуманський, завод має певні угоди з партнерами і так чи інакше, їх треба дотримуватися. Економічний стан складний.

Керівник АТП-14608 Іван Романяк, почувши наше запитання, відповів коротко: «Все завмерло». Водії пішли у відпустки без збереження зарплати, коли почнуться регулярні рейси, ніхто прогнозувати не може. Навіть якщо і піднімуть шлагбаум перед маршрутками, то чи назбираються пасажири? Люди здебільшого перелякано сидять в хатах, а кому треба кудись їхати, шукають приватний транспорт. Складність ситуації, за словами пана Романяка, і у тому, що підприємство «завмерло», а податки все одно треба платити.

Роман ПОГОНИЧ.