Ігор Жук хоче перевірити на знання граматики чиновників і депутатів райради, а Ігорю Піхоцькому запропонували збудувати собі бар

SambirWZ
14

Ігор Жук хоче перевірити на знання граматики чиновників і депутатів райради, а Ігорю Піхоцькому запропонували збудувати собі бар

Коли я почув за засіданні колегії Старосамбірської РДА, що слухають питання функціонування української мови, стало трохи зле, бо вже де-де, а у Бойківському краю українська мова давно у пошанівку, бо іншої тут просто не знають і не люблять.

Зрештою, доповідаючи з цього приводу, представник відділу освіти Надія Багряк сказала те, що ми щойно сказали. Усе викладання у навчальних закладах ведеться рідною мовою, у деяких школах її вивчають поглиблено, є немало переможців олімпіад. Пожвавиться прищеплення любові до мови у зв’язку з ювілеєм Франка… На цю тему можна багато говорити, а втім, чого говорити – за 25 років незалежності виросло ціле покоління українців, яке уже своїх українців народжує, а тому сумніватися у тому, що хтось не любить рідної мови у гірському краю, не треба. Але виконувач обов’язки керівника району Ігор Жук знайшов цікаві деталі. Він раніше, якщо не помиляємося, мав крамниці з книгами і, як нам видається, інтелектуально високо стоїть. Тому звернув увагу на окремі мовні пікантності. Виявляється, розмаїті чиновники, які пишуть всілякі ділові листи, геть безграмотні. Ну, ті, що пишуть, не знаються на граматиці, але і ті, які підписують їх, допускають примітивні помилки і дуже “бурикають” рідну мову. Нам і в редакції доводилося не раз читати шедеври з численними помилками і єдине, що спадало на думку – і ці неграмотні люди вчать нас жити, а своїх дітей – писати у зошиті в косу лінійку… Ігор Жук нагадав владній колегії, що кожного року провадять всеукраїнський диктант, перевіряючи чиновників на грамотність. Він готовий у районі ініціювати додатковий диктант. Ми не сумніваємося, що пан Ігор його напише грамотно, а от за підлеглих може вхопити сором’яка…

Співдоповідала з приводу любові до української мови керівник бібліотечної системи Віра Сольчаник. Вона назвала багато цифр – надходження нової літератури. Ми навіть не встигли їх записати, зате груди переповнилися радістю від того, що літератури не бракує, що все ненависне російське з книгозбірень зникло, але Ігор Жук і тут знайшовся – йому, чи бач, забаглося дізнатися, чи ходять у бібліотеки Віри Сольчиник чиновники і депутати, наприклад, районної ради. Пані Віра спробувала “розрулити” ситуацію, але їй це не зовсім вдалося, тому зал колегії РДА збагнув істину: чиновники та депутати у книгозбірнях гості нечасті. Пан Жук попросив головного бібліотекаря Старосамбірщини підготувати йому звіт: хто з чиновників що читає. Ми не думаємо, що ця інформація є конфіденційною, вона просто є цікавою. Людям з числа керівної еліти радимо алярмово записатися у бібліотеку і бодай на час ревізії взяти кілька книг – бажано щось із класики, ну і кілька сучасних авторів… Незважаючи на таку загалом добробажану риторику, все, що стосується бібліотек, зіпсувала голова райради Тетяна Терлецька. Вона попросила пані Сольчаник про одну послугу – щоб бібліотеки у селах час од часу відчиняли, бо коли їздить по району, то  бачить замки на дверях… Один із сільських голів зажадав, аби йому керівник відділу освіти надіслав, мабуть, Інтернетом, знимку бібліотекарки у його селі, бо та начебто не ходить на роботу. Ми не знаємо, чи ходить, але потім з’ясували, що війт дуже хотів, аби на цю посаду прийняли людину, яка не має відповідної освіти, а відділ культури, звісно ж, не прийняв… От і “наїхав”. І ще  цікаве з приводу того, про що йде мова. Депутат райради Ігор Піхоцький визнав, що проблем з функціонування рідної мови нема. Але в одному з кафе він почув російську попсу (мову окупанта) і звернувся до власника: чоловіче, невже гарних українських пісень нема? І як ви думаєте, що відповів “господар життя”? “Збудуй собі кафе і крути що хочеш…” Отакої!  А ми кажемо, що любимо все українське…

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар