Історичний день: очільниці можуть матюкнутися, а мери – зв’язки розтягувати
Старий Самбір минулу неділю присвятив спорту і досі має про що говорити
Порівняння не зовсім вдале, але яке уже придумав – біля жодної з церков у неділю вранці не було стільки автомобілів прихожан, як біля першої старосамбірської школи. Бо туди з’їхалися спортсмени міста, аби влаштувати собі спартакіаду. Організатори назвали цей день історичним, бо такого ще не було…
У ГІРСЬКОМУ районі взялися активно пропагувати спорт, вважаючи, що здоровий дух може бути тільки у здоровому тілі. Для футболу мають теплі місяці, а для всього іншого – є зима. Під категорію “інше” потрапили армреслинг, шахи, перетягування линви, теніс і найбільш галасливий – волейбол. Як на перший раз, зголосилося немало команд – райдержадміністрації, районної ради, міської ради, пожежників, поліціянтів, енергетиків, базарників. Перед початком голова райради Тетяна Терлецька та мер Ігор Трухим привітали учасників, потішившись таким спортивним велелюддям, і побажали, щоб перемогли найсильніші. Тетяна Іванівна, до слова, єдина жінка, яка вийшла на старти і у тому хлопському товаристві виглядала доволі упевнено. Зважаючи на присутність жінки, спортсмени у волейболі не матюкалися, хоча очільниця одного разу, не туди ударивши, ненароком зронила слово, яке комп’ютер підкреслює червоним. Але то оправдані емоції… Зустрілися з дуже колишнім головою РДА Іваном Хомичем. Зізнатися, не знали, що він має стосунок до спорту, але, виявляється, добрий організатор шахових турнірів… Видовищно виглядали чоловіки, які один одному у армреслингу руки ламали. Це, скажу вам, не так просто, це треба навики мати і далеко не кожен кремезний може перетиснути навіть худорлявого, але жилавого. Потім під час перекуру (жах – спортсмени курять!) чув про усі премудрості рукостискання. Хлопці поміж собою згадували якогось силача, який може до ранку бухати (перепрошую за мову оригіналу), а вранці всіх покласти. Кажуть, з ним на руку мірятися – все одно, що на стіну тиснути. Отакої! Здивував нас шанувальник спорту Ігор Піхоцький. Ми думали, що він фанатіє тільки від футболу, але ж ні – і з тенісом на столі дає собі раду, і у волейболі меткий. Потішив свою міську команду мер Ігор Трухим, однак після першого волейбольного поєдинку сказав, що кудись там потягнув свої зв’язки і, певне, грати більше не буде. Може й перший раз не треба було, бо якщо на поважних начальників в одну мить валиться фізичне навантаження, то це боляче. Грати треба те, що відповідає їхньому соціальному статусу. Хоча є цікаві нюанси. Наприклад, колишній керівник районної освіти Мар’ян Яворський, скажемо так, не дуже стрункий, але у волейболі такі штуки видавав, що нехай марні ховаються. До слова, на старти вийшли люди не юначого віку, з сивиною та животами – і ця обставина додає турнірам особливого шарму. Між іншим, ми помітили, що найбільш стрункою виглядала команда пожежників – або недоїдають, або забагато займаються спортом. Ще одне. Кулуари переконували нас, що базарники привели собі підставних спортсменів. Ми з цим не згідні, бо кожен з нас так чи інакше погруз у ринкових стосунках і може представляти команду «Базар». До речі, приємно, що ринок у райцентрі гуртують не тільки бізнесові проблеми, а й дозвілля… Подія видалася справді історичною, бо наступні дні у Старому Самборі говорили не про відбір на Євробачення, а про місцевий спорт.
Тепер підсумок, без якого неможливі турніри. Перше місце взяла команда «Базар», друге – районна рада, а третю сходинку посіли працівники РЕМу. Всі інші зайняли почесне четверте місце…
Роман ІВАНЧУК.