Їх було четверо…

Смерть наздогнала Івана Буцу уже у рідному селі

З Воютич їх було четверо, які поїхали на Схід боронити Україну. Майже ровесники… Трьом – Ігорю Добровольському, Ігорю Бжостовському, Івану Попілю не судилося повернутися живими, а Івану Буці, хоч пройшов стільки лиха, ще Бог вділив трохи земного життя. Та минулого тижня не стало і його.

Несподівано помер. Видно, пережитий біль та поранення все ж зробили своє. Над Воютичами уже вчетверте у неділю тужливо прозвучало «Пливе кача» і стулилося назавжди ще одне небо… Пригадую, коли це село відбуло третій похорон, ми написали в газеті, що Воютичі, здається, уже «закрили ліміт смертей» на полі бою. Ач ні, смерть наздогнала молодого хлопця і в мирному та рідному селі.

Іван Буца народився на закутку Заріччя, жив, як усі сільські хлопчаки, а потім пішов у десантники. І розпочалася війна, яка покликала його туди, де було важко. З бойовими побратимами захищав Сапун-гору, аеропорти, був в інших гарячих точках. Отримав серйозне поранення обличчя. Лікувався у Харкові, потім у Львівському військовому госпіталі. «Через підірване здоров’я змушений був звільнитись із улюбленої йому вісімдесятки, в якій проходив строкову службу», – повідомляє пресслужба Самбірської РДА. 18 березня 2016 року сесія Воютицької сільської ради контрактнику 80 аеромобільної бригади Івану Буці присвоїла звання «Почесний громадянин села Воютичі».

Роман ПОГОНИЧ.