Допоможемо Мшанцю побити рекорд – прийняти на етнофестивалі 3 тисячі осіб

SambirWZ
103
Останнім часом після року карантину сільські свята стають модними. А деякі з них по праву уже називають фестивалями. Наприклад, у Кульчицях, у Ріп’яно, недавно в Берестянах – свято пам’яті о. Снігурського… До таких дійств готуються не лише культпрацівники. Села чепуряться, люди одягають найсвятковішу одіж і усі гуртом, включаючи й гостей, гуртуються у велику та щасливу родину. Недавно про свій фестиваль оголосив і Мшанець.

Свято відбудеться 18 вересня. Один з ініціаторів – місцевий парох о. Роман ГРОМ сподівається, що у село приїде до трьох тисяч люду. Дай Боже, хоча цифра фантастична, але якщо буде багато привабливої реклами, то може й приїдуть. Отець Роман очолив боротьбу за гладеньку дорогу до рідного села зі Стрілок і, якщо поїдете, дискомфорту відчувати не будете. Там є знамениті уже Мшанецькі колиби для відпочинку…  

А етнофестиваль має гарну назву – «В гості до Бойків та отця Михайла Зубрицького». 

«Оскільки свято відбуватиметься напередодні нашого храмового празнику Різдва Пресвятої Богородиці, розпочнемо з Літургії о 12.00. Далі відбудеться освячення наріжного каменя під пам’ятник отцю Михайлу Зубрицькому: цьогоріч саме відзначаємо 165-річницю з його дня народження. Опісля культурна програма з виступами різноманітних гуртів, роботою кількох локацій», – розповідає отець Роман Гром.

Греко-католицький священик, етнограф, фольклорист, історик, педагог та громадський діяч Михайло Зубрицький свого часу служив у Мшанці. Ознайомлення широкої аудиторії з його постаттю – одне з ключових завдань фестивалю. Серед інших – популяризація бойківської культури та гірських сіл Самбірщини як туристичної мекки.

«Господині Мшанця, Галівки та Плоского частуватимуть гостей домашніми смаколиками. За виручені кошти покриємо витрати на організацію фестивалю, а якщо вдасться зібрати більшу суму, то використаємо для розвитку «Мшанецьких Колиб». Багато мешканців громади вболівають за цей проєкт і готові працювати для його розвитку», – додає отець Роман ПОГОНИЧ.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар