Цю проблеми оголили львівські телевізійники і стало трохи соромно… Як відомо, ковідне відділення Старосамбірської ЦРЛ знаходиться у Лаврові. Ніби й недалеке село, але добиратися туди надто складно через погану дорогу…
МАБУТЬ, ті чиновники, які спроваджували туди нове відділення, їхали тією ж дірявою дорогою і мали подумати про те, як возити хворих, як родичам для відвідин добиратися. Зрештою, тією ж трасою (якщо це траса) довозять кисень. Пан Іван, який працює на швидкій, зізнався телевізійникам, що одного разу віз на підстраховку кисень, якого чекали хворі, а довелося міняти колесо. Так само нарікають інші водії, зокрема, маршрутних машин. Кажуть, що шлях від асфальтівки до лікарні можна було б здолати за якихось 5-7 хвилин, а натомість їдуть пів години. Якщо колись всю цю безгосподарність можна було списати на банальну нестачу грошей, то через відкриття ковідного відділення дорога уже стала стратегічною. Пригадуєте, як тільки почалася епідемія, в Україні начебто зняли гроші з ковідного фонду і перекинули на дороги. Як нині пам’ятаю, Президент казав, що це для того, аби хворих можна було швидше транспортувати до шпиталю… Казки… Турбували владу і священнослужителі Лаврівського монастиря, бо часто приїжджають туристи, а той шмат дороги – то просто ганьба.
Треба сказати, що там завжди була погана дорога і місцеві мешканці це визнають. Щоправда, єдина втіха для селян була у тому, що багато літ поспіль у Лаврові влаштовували з’їзд земляків «Отчий ліс» і тоді район як міг, так латав дірки, які швидко злазили.
Обласні чиновники пояснюють ситуацію тим, що Самбірський район (об’єднаний) цьогоріч бере на дороги дуже багато грошей – 300 мільйонів, і відремонтувати все та відразу нереально. Дорога на Лаврів у планах на наступний рік. Хоча до наступного року треба ще довго чекати, тому, як на наш погляд, треба негайно бодай грубим гравієм засипати найбільші ями. Це тимчасовий порятунок, але порятунок. Насправді, коли хворого, якому важко дихати, товчуть по вибоїнах, то це не їзда, а…
Роман ІВАНЧУК.