Так, зокрема, ствердила Державна регуляторна служба України
Після минулих місцевих виборів новоутворенні ОТГ відчули та повірили, що вони, як орган місцевого самоврядування, повноправні господарі на адміністративній території. А відтак, можуть робити все те, що вважають за потрібне.
Зараз непросто сказати, хто був ініціатором, але за прикладом Новокалинівської міської ради інші ОТГ, зокрема, Стрілківська на сесіях приймали ідентичні рішення «Про порядок ведення лісового господарства, охорони лісів та використання лісосировинних ресурсів на (своїх) територіях».
Таким рішенням, серед іншого, зобов’язували постійних лісокористувачів (держлісгоспи) проводити обговорення щодо всіх видів запланованих рубок з місцевими громадами, за результатами яких належало подавати протоколи у Львівське ОУ ЛМГ, районну державну адміністрацію та у відповідну раду.
Цей документ підсилювали посиланням на статі 26, 47, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, Лісового кодексу України, законів «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» та «Про тваринний світ».
Опертя вагоме і ніби незаперечне. Відтак була запущена машина. Активісти та охоронці природи зупиняли лісовози, викликали правоохоронців, транспорт з деревиною законно заготовленою арештовували і надовго ставили на штрафний майданчик до з’ясування всіх обставин: хто правий – державне лісове підприємство чи бунтівні громадяни, які не посвячені в тонкості виробничої діяльності лісгоспів. У селах люди перекривали дороги завантаженим деревиною машинам, бо, мовляв, крадуть, лисіють гори Карпати. Активність окремих «борців з лісовою мафією» не знала меж.
Під такий прес потрапило і ДП «Самбірський лісгосп». Свою правоту йому довелось відстоювати в суді. Процес затягнувся. Підприємство справу виграло, але в підсумку через паралізовану виробничу діяльність зазнало чималих збитків.
Дійшло до того, що Громадська рада при Львівському обласному управління лісового і мисливського господарства звернулась до Державної регуляторної служби України (далі – ДРС) дати правову оцінку діяльності ОТГ.
Цей державний орган підтвердив, що відповідно до статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі мають право самостійно господарювати в лісах, виключне право на заготівлю деревини, а також право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації.
У той же час пос-тійні лісокористувачі зобов’язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення родючості ґрунтів, берегти і примножувати лісові ресурси. У такому та у співпраці з ними неодмінно повинні бути зацікавлені органи місцевого самоврядування. Останні зобов’язані діяти лише в межах своїх повноважень.
Кодексом встановлено, що нормативно-правові акти з ведення лісового господарства розробляються в установленому порядку центральним органом виконавчої влади. Чогось самовільного тут бути не може. Відтак заготівля деревини проводиться, зокрема, у порядку спеціального використання лісових ресурсів, що затверджує своєю постановою Кабінет міністрів України. А щодо Закону «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону», то його дія, стверджує ДРС, поширюється не на всі види рубок.
Однак, зазначає Державна регуляторна служба, ані Кодексом, ані іншими законодавчими актами України не передбачено, що міські, селищні та сільські ради уповноважені постійних лісокористувачів зобов’язувати проводити обговорення щодо всіх видів запланованих рубок із місцевими громадами та отримувати від них дозвіл чи заборону на таку діяльність.
Виходячи з викладеного, Державна регуляторна служба України звертає увагу на необхідність скасування подібних рішень ОТГ щодо порядку ведення лісового господарства, охорони лісів. Право залишається за постійними лісокористувачами – державними підприємствами в особі лісгоспів.
Микола СЕНЕЙКО.