Львівська ОДА періодично підбиває підсумки діяльності громад. Бере до уваги масу показників, аналізує, вираховує бали і, як наслідок… Громади Самбірщини у число кращих не потрапили. Навіть Самбірська, яка мала б бути багатою. Рейтинг очолила Славська та Львівська громади.
Натомість ми потрапили у число найгірших. Останні сходинки рейтингу посідають Стрілківська та Добромильська громади. Тішитися, що більшість громад Самбірщини «загубилися десь у золотій серединці», не варто. Якщо далі так піде і громади разом зі своїми головами, депутатами і штатними працівниками не даватимуть собі раду, то їх просто доведеться приєднувати до сильніших… У бюджетах багатьох громад не вистачає коштів навіть на зарплати чиновникам.
Роман ПОГОНИЧ.
Коментар для «ВЗ»
Нашим гірським громадам важко мірятися силами з тими, що біля Львова
У порівнянні з І кварталом, 11 ОТГ Самбірського району практично не змінили свої показники. В лідерах за критерієм фінансової спроможності, якщо можна так назвати, залишається Самбірська міська громада, яка посідає серед 77 громад Львівщини 23 місце (-4 позиції від першого кварталу). Самбір вирізняється бездотаційним бюджетом, відносно доброю динамікою доходів порівняно з аналогічним періодом 2020 року, однак донизу його тягне наявний дефіцит видаткової частини бюджету. Усі інші наші громади перебувають у другій половині обласного рейтингового списку від 40 по 77 місце.
Традиційно спроможнішими серед наших є громади, які створені навколо колишніх районних центрів: Турківська (53) і Старосамбірська (62). Тішить те, що Турка зменшує дотаційність бюджету, а Старий Самбір збільшив динаміку доходів порівняно з минулим роком та підвищив індекс податкоспроможності. Однак отримати кращі позиції у рейтингу їм завадить відносно великий відсоток видатків на зарплату у загальному обсязі видатків, а також, як і у Самборі – дефіцит загального фонду бюджету. Однак, їх і надалі випереджує Новокалинівська міська громада, яка посідає так, як до цього, 40 позицію. Триматися на цій позиції вдається за рахунок високого індексу податкоспроможності та низькій ротаційності бюджету на рівні 9,9 відсотка. Для того, щоб покращити рейтинг спроможності, громаді потрібно покращити власні надходження та зменшити видатки на утримання апарату. Єдина громада, яка незначно покращила свої рейтингові показники до першого кварталу 2021 року, це Ралівська. Їй вдалося з 68 місця обійти Рудківську, Хирівську та Бісковицьку ОТГ і зайняти 64 позицію. Ралівка покращила показники власних доходів на 1 мешканця, однак залишається наполовину дотаційною. Далі у рейтингу спроможності йдуть Рудківська (66 місце), Бісковицька (68 місце), Хирівська (70 місце), Боринська (72 місце), Добромильська (75 місце) та Стрілківська (77 місце). При цьому, я б виділив добру динаміку доходів цьогорічних порівняно з аналогічним періодом минулого року у Боринській та Рудківській ОТГ. А загалом, об’єктивно тут нічого не змінюється через відносно низький індекс податкоспроможності в межах 0,2-0,3 та в результаті високу ротаційність бюджетів – більше, ніж на 50 відсотків. Варто зазначити, що усі, окрім Нового Калинова та Ралівки, втратили свої позиції та опустились нижче на декілька сходинок. Відношення дефіциту до видатків на оплату праці негативно впливає на рейтинг Самбора, Турки, Старого Самбора, Рудок, Борині, Добромиля та Стрілок.
Але я б не драматизував ситуацію. Хтось буде шукати причину в неправильному об’єднанні, хтось намагатиметься винайти суб’єктивні фактори, але я переконаний, що робити висновки з цього зарано. Сьогодні їх можуть і повинні робити лише керівники громад зі своїми командами. Вважаю, що неправильне об’єднання є нічим в порівнянні з тим, коли громада сама вправі розпоряджатися своїми ресурсами. Найголовніше, що досвід управління фінансами та прийняття рішень, які б сприяли розвитку територій, – річ набута. Ми знаходимося не в рівних умовах з громадами, які розташовані навколо Львова, а більшість території району є гірською. На порядку денному – підтримка Карпатського регіону з боку держави і зміни до законодавства про гірські населені пункти.
Ми говоримо про спроможність за версією департаменту фінансів. Але це не показник, бо кожен «експерт» спроможність бачить по своєму. Я наприклад, вважаю, що спроможною є та громада, яка вміє за кошти обласного, державного бюджетів та міжнародної технічної допомоги збудувати дитячий садок, а за свої доходи його утримувати… А розумною є та громада, яка роздає земельні ділянки не під пляци, а під інвестиційні проекти, щоб були нові робочі місця.
А ще варто врахувати, що у нашій країні правила гри міняються під час самої гри. Мало не щокварталу держава, змінюючи законодавство, намагається все більше і більше нових повноважень накинути на плечі громад, не даючи під це фінансового ресурсу. А тепер ще й парламент намагається змінити правило зарахування головного податку, який формує критерії спроможності громад, – ПДФО. Є чергові спроби столичних реформаторів забрати в громад відрахування за акциз на пальне… В таких умовах спрогнозувати доходи громад навіть через пів року, є неможливим і для найспроможнішої ТГ. Виходить, що децентралізація була найкращою лише у перший рік її створення.
Віталій КІМАК. Голова Самбірської районної ради.