Мабуть, той день, коли остаточно йдеш на пенсію, назвати радісним непросто, бо душа все одно щемить. Тільки вчора був потрібним, поважаним, а сьогодні – уже колишній… Хоча насправді, ще почуваєшся молодо. Але у військовиків свій ритуал та вихід на пенсію, хоча командирів і полковників колишніх не буває. Прийшов той час і пішов на заслужений відпочинок командир 704-го полку радіаційного, хімічного, біологічного захисту полковник Василь ПУГІН.
НА ПЛАЦУ вишикувався колектив, був урочистий марш, були вітання від службовців та міського голови Юрія ГАМАРА. Йому побажали залишатися таким же людяним і порядним, яким його усі знають.
Службу у військовій частині А0807 Василь Федорович розпочав 31 рік тому з посади командира взводу радіаційної і хімічної розвідки. А останні сім років був командиром полку. За час служби багато довелося пережити. Найскладнішим випробуванням стала війна на сході України. Відчути втрати… Кажуть, що військовий не може назвати себе військовим, якщо пороху не нюхав, але ліпше б того не було… «На жаль, не всі людські життя ми врятували», – з гіркотою вимовив Василь Пугін. Теплі побажання на адресу тепер вже колишнього командира пролунали і від начальника військ РХБЗ ЗСУ, начальник управління РХБЗ командування сил підтримки Збройних Сил України полковника Дмитра ГОМЕЛЯ, який навіть пошкодував, що пан Пугін йде, але поділився відчуттям, мовляв, трішки відпочине і повернеться. Новим тимчасово виконуючим обов’язки командира 704-го полку РХБЗ став підполковник Руслан СЕКІРОВ.
І особлива мить проводів – спершись на коліно, командир цілує знамено… Навіть чоловіки, які пройшли війну, витирали сльози…
Роман ІВАНЧУК.