«Поїдемо в «Леваду» на пляцки»

SambirWZ
48

«Поїдемо в «Леваду» на пляцки»

Тут працюють люди, які труть на терці бульбу з 1971 року

Не можу сказати, що дуже частий гість у знаменитій ваньовицькій “Леваді”, але коли моїм друзям-олігархам охота попоїсти не стейка та сьомги, а чогось простого і народного, то ми їдемо туди. На пляцки! І таких охочих там завжди вистачає…

Кожного року журналісти “Високого Замку” святкують день кооператора з нашими давніми друзями – традиція незмінна. Разом з головою райспоживспілки Володимиром Малецьким обираємо собі “жертву” і їдемо про неї писати. То можуть бути оновлені магазини, замальовки про добрих кооператорів, або звіт про сплачені на податки мільйони… Цього разу ми поїхали в “Леваду” і не тому, що туди їздять на домашню квасольку, вінігрет (пам’ятаєте, був колись такий салат), смажений хек, смачнющий оселедчик і головне – терті пляцки, а тому, що “Леваді” – уже 45 років! Цей заклад, як ніякий інший, зберіг своє реноме ще з тих часів. В кооперації всілякі вітри дули, але “Леваду” з її давніми кооперативними традиціями залишали у спокої. Там могли підремонтувати приміщення, перейти з вуличного туалету під деревами у приміщення, могли міняти зовнішні дизайни, але незмінним залишалося меню (перелік страв читайте вище) і добре ставлення до відвідувачів. Ви прийшли, сіли, а хвилин через п’ять уже смакуєте. Деруни тут – візитівка. Жодна інша господиня не здатна таких насмажити. Домашні господині уже пробували посперечатися, але не вийшло. А все тому, по секрету зізналися майстрині, що до дерунів треба душі додавати. Виявляється, не у кожної цей “інгредієнт” є. Навіть незважаючи на потужну техніку, там практично постійно бульбу на пляцки труть вручну. Може в тому і є та душа? Бо навіть бульбу з любов’ю треба терти, а не з нервами на чоловіка, яких ввечері захотів пляцків…

За 45 років “Левади” тут завжди сиділи всі перші секретарі міськкому тамтої партії, всі голови райвиконкомів, всі їхні наступники – розмаїті представники президента і обрані народом місцеві очільники. Їх уже нема, а “Левада” є… Тут, при файних пляцках, добрій аурі вирішували десятки серйозних проблем, які не могли вирішити за межами “Левади”. А все разом і є те, що в кооперації називається доброю традицією. Станом на сьогодні, ваньовицькі кооперативні традиції тримають у своїх руках Надія Сабівчак, Ірина Фляк, Галина Хилинська, Ольга Лесик, Тетяна Угринович, Оксана Роль та інші. Дехто з них тре на терці бульбу з 1971 троку…

За давньою традицією, самбірські кооператори і цьогоріч будуть відзначати своє свято. Вгадайте з першого разу, де?

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар