«Я ніколи не бачила Андрія Кущака, але він допомагає моєму синові на передовій»

SambirWZ
22

«Я ніколи не бачила Андрія Кущака, але він допомагає моєму синові на передовій»

“Знаєте, я би хотіла привітати у вашій газеті одну людину, але навіть не знаю, як це зробити… Йдуть Великодні свята – нехай би йому було приємно…”, – з таких слів самбірянка Квітослава Чемерис розпочала свою розповідь, а ми зрозуміли, що це не вітання, а щось значно більше.

Син Квітослави Іванівни Ігор – військовий контрактник, уже вчетверте пройшов ротацію і зараз там. Їздить каретою швидкої допомоги. Зайве говорити, на скільки складною на війні є ця місія. Чужий біль поранених бійців сприймаєш, як свій…

Одного разу, це було восени, син зателефонував матері з незвичним проханням: знайдіть мені до машини чотири зимові шини, бо їздити треба, а постачання – нікудишнє. Нема такого прохання, яке б мама синові-бійцю не виконала, хоча й сама не розуміла, де їй, звичайній працівниці дитячої поліклініки, шукати шини. Пробувала просити, але ніхто не відгукнувся. Нарешті хтось нарадив і дав телефон жителя Самбора Андрія Кущака. Задзвонила і почула у відповідь: “Де син служить? Я допоможу”. І справді, допоміг. Більше того, коли син зателефонував йому і подякував за поміч, пан Андрій запропонував: “Якщо щось треба, звертайтеся”. Що цікаво, з настанням весни знадобилися літні шини і пані Квітослава знову потурбувала Андрія Кущака, якого, признається, в очі не бачила, не знає, хто він і чим займається… Літні шини для швидкої Ігоря Чемериса уже на передовій… А закінчила мати свої слова вдячності незнайомому добродію  так: “Я й повірити не могла, що у нас ще є такі щирі люди. Нехай йому і його родині Бог допомагає, нехай на Великдень у його помешканні усі будуть за столом… Бо мій Ігор буде там…”

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар