Велика радість «Отчого лісу»
Благодійна акція не зібрала стільки коштів, скільки планували, але бодай Іванна Пикус отримала інвалідний візок
Кожного року з приємністю їду у Лаврів на акцію “Отчий ліс”. Минуло вже багато років, як її започаткував тодішній голова райради Володимир Горбовий, а вона не губить привабливості… Концепція не міняється: приїжджають більш чи менш знамениті земляки, садять деревця, спілкуються. Місцеві майстри влаштовують виставки, діти співають, танцюють, одне слово, свято стає родинним і пам’ятним.
Щоправда, концепцію, про яку казав вище, кожного разу доповнюють. Торік деревця садили члени родин загиблих на війні воїнів. Цьогоріч, зважаючи на проблему, запросили на свято дітей-інвалідів. Ми писали, чому саме благодійність на адресу цих дітей, набула актуальності. Їх стає щоразу більше, у них немало проблем. І бодай би для того, щоб медики змогли їм ліпше надавати поміч, акція “Отчий ліс” мала зібрати кошти для придбання деякої апаратури. Коли напередодні з’явилося таке повідомлення, ми думали, що приїде більше людей, аби допомогти дітям, гроші привезуть, але не було того достатку, на який сподівалися. Може погода була кепською – принаймні, це оправдання більше подобається, бо ж не можна оправдовувати скупість. Зібрали для благодійництва 6 тисяч гривень. Начебто немало, але замало для того, щоб придбати лікарні те, що треба… Я бачив цих дітей – немало з них прибули на інвалідних візочках. Душа болить, але діти, здається, уже звикли до своєї біди, якщо до неї взагалі можна звикнути, спілкувалися поміж собою, раділи, жартували і у їхніх щирих посмішках був оптимізм. Місцями здавалося, що ці діти щасливіші за тих, хто на двох ногах і при доброму здоров’ї. Та повернуся до благодійності. Мабуть, не зібрали те, що планували, бо дорослої публіки було небагато. Набагато більше молоді і це добре, бо, посадивши дерево біля Лаврівського монастиря, матимуть пам’ятку на усе життя. Хоча, зрозуміло, великих грошей на медичну апаратуру у них не було.
Серед знаменитостей, яких встигли помітити, були керівник “Еко-оптіми” Максим Козицький, декан медуніверситету Роман Лесик, депутат обласної ради Михайло Гичка з дружиною – головою Пустомитівської райради. Про районних очільників Тетяну Терлецьку та Ореста Бонка мовчу, бо їм сам Бог велів там бути.
Ще один факт не можемо обминути увагою. Про це нам розповіла голова асоціації інвалідів Галина Литвак. У Торгановичах живе Іванна Пикус . У неї від народження серйозна проблема зі здоров’ям. Батьки померли, а її взяла на виховання рідна сестра матері Ганна Кільгановська. Я не знаю цієї жінки, але вклоняюся її мужності і порядності, бо взяти на утримання дитину-інваліда дуже непросто і важко. Але вона це зробила… Була проблема у тому, що візочок, яким користувалася Іванна, уже настільки старий і непридатний, що треба щось нове. А нове потребує немало грошей, яких нема. Коли під час акції “Отчий ліс” Іванну побачив головний лікар обласної клінічної лікарні Михайло Гичка, то вже наступного дня двоюрідний брат Іванки Володимир поїхав у Львів до Михайла Михайловича за новим, сучасним візком. Родичі дівчини, голова асоціації інвалідів Ганна Литвак попросили зі сторінок газети щиро подякувати Михайлу Михайловичу та Галині Павлечко. І з задоволенням робимо це тому, що одній дитині-інваліду “Отчий ліс” подарував радість, яка називається… візочком.
Роман ІВАНЧУК.