«І як ви там ще живете?..»

SambirWZ
2

«І як ви там ще живете?..»

Журналіст «Високого Замку» пробував з’ясувати, чому у Польщі значно дешевші продукти харчування, ніж у нас, але не з’ясував…

Пан Віктор (самбірський пенсіонер) час од часу, маючи змогу виїхати до Польщі, купує там продукти харчування. Та зрештою, заради того і подорожує. Каже, що там товар удвічі дешевший. І навів приклад. Дві палки “Докторської” ковбаси там коштує стільки, скільки у нас одна. Така ж арифметика і з багатьма іншими товарами. У одного польського пенсіонера пан Віктор перепитав про розміри його пенсії. Виявляється, 300 доларів, а у нього – 30 умовних одиниць. Насправді, “умовних”, бо таку пенсію вважає умовною… Поляк, знаючи, що у нас ще й комунальні послуги дуже дорогі, захоплено випитував, як ми ще взагалі живемо…

Ми спробували з’ясувати, чому у багатій Європі продукти харчування удвічі дешевші, ніж у нас, в бідній Україні? Для пошуків істини попросили поради у всезнаючого Інтернету, “перелопатили” купу сайтів з думками науковців-економістів, але того, що нас задовольнило б, не знайшли. Цей матеріал пишемо того дня, коли сусідній комп’ютер звітував голосом прем’єра Арсенія Яценюка про наше з вами щоразу ліпше життя…

Нині так само, як наш пенсіонер, подорожує за продуктами і тисячі земляків. Кому пощастить перевезти норму цигарок і горілки, комусь ні, але у зворотньому напрямку більшість “туристів” везе продукти. Для себе, звичайно, для сім’ї, сусідів. Цей бізнес дуже нелегкий, це треба годинами стояти у чергах на кордоні, тремтіти, аби стражі порядку тебе за комір не вхопили, треба знайти ринок збуту у Польщі. Але наш нарід, притиснутий бідою до краю життя, змушений рятуватися. На нашій пам’яті ще початок дев’яностих, коли у сусідній Польщі була бідося і поляки їздили до нас і скуповували все поспіль – від продуктів до техніки. І ми з тим же до них їздили. Але полякам знадобилося рік-два, щоб вилізти з економічного провалля. Тепер же, скуповуючись у сусідів, ми підтримуємо їхню економіку та їхній достаток. Це не зовсім до теми, але гріх не сказати. Люди, які виживають завдяки польським продуктам та бізнесу через кордон, в Україні, як правило, ніде не працюють. Сплати податків нема, Пенсійного фонду нема, але статків (доріг, шкіл, садочків, лікарень і всього іншого) човникові підприємці хочуть у нас.

А тепер трохи з того, що ми надибали в Інтернеті, що нам здалося цікавим з приводу цієї теми. Ще у 2012 р. фахівці зазначали, що реальний прожитковий мінімум в Україні має становити не менше 3000 тис. грн – той невеликий мінімум, якого вистачить людині на їжу. Профспілки наполягали, що середня зарплата в Україні має становити 8000 тис. грн. Якщо порівнювати стандарти життя 2012 року з нинішніми, то ми не тільки не піднялися, а й упали. Статистика твердить, що середньостатистичний українець нині має 3000 грн (для порівняння, середня зарплата у сусідній Польщі – 1350 дол., у Чехії – 1460, це при тому, що у Польщі продукти харчування вдвічі-втричі дешевші, ніж в Україні). А де ці 3000?

Дослідники з’ясовували ціни у нас і у Польщі. Для прикладу брали три мережі супермаркетів, малювали порівняльні таблиці. Ціни на більшість продуктів харчування в польських маркетах нижчі, порівняно з українськими. В Польщі вигідно купувати імпортні овочі та фрукти, свіже м’ясо, молочну продукцію, побутову хімію, бо вона там дешевша та якісніша і є можливість додатково зекономити, повернувши податок VAT по системі Tax Free, який на побутову хімію є найвищим (23%). Загалом, твердять аналітики,  майже вся продукція, що завозиться до України з-за кордону, в Польщі дешевша. В українських магазинах вигідніше купувати товари, виготовлені або вирощені безпосередньо в Україні. Хоча, як видно з порівняльних таблиць, польські продукти також можуть конкурувати за ціною з продуктами, виготовленими в Україні. З кожним роком, за твердженням прикордонників, кількість українців, які перетинають кордон, зростає приблизно на 10 відсотків. Наводять середні дані – таких туристів у нас 15 мільйонів в рік.

Згідно з даними Управління статистики в Польщі, слово “закупи” (закупівля товарів) українці найчастіше вживають для обґрунтування своєї поїздки до Польщі. Таку мету поїздки декларує близько 90 відсотків від числа усіх мандрівників до Польщі. Лише протягом одного з останніх років українці, білоруси та росіяни витратили на закупівлю товарів у Польщі близько 6,5 млрд злотих ($2,1 млрд). 40 відсотків привезли до сусідньої країни з України.

Найбільш “ходовими” серед продуктів харчування залишаються кава, соки, риба, сири, молочні, м’ясні продукти. Ціна в українських маркетах на деякі з цих товарів, зокрема сметану, набір для салату, авокадо, вдвічі вища. Відповідно, економія, враховуючи дорогу, становить не менше 15-20 відсотків. Таким чином, у жителів окремих прикордонних міст вдома лише сіль, хліб та цукор – українського виробництва, стверджують дослідники. Але знову ж таки, чому так? Від кого це залежить? Доки наші люди мусять “годувати” своїм коштом поляків, а вони, відповідно, нас? На ці запитання ми відповіді так і не знайшли… Ну, єдине, з чим більш-менш можна погоджуватися, то з твердженням про те, що Євросоюз дає великі дотації на сільськогосподарську продукцію і від того вона дешева. В Україні дотацій нема…

За принципом “одна баба сказала” ми почули, що навіть ковбасу, яку продають у наших магазинах начебто наші виробники, зовсім не наша. Все просто – з Польщі перевозять ковбасу, тут на неї ліплять наклейку українською мовою і продають у наших магазинах, але удвічі дорожче. Чи так воно чи ні, не знаємо.

Наостанок легкий крик душі. Ми в Україні не раз переживали всілякі кризи. На початку дев’яностих (це для молодого покоління) люди мали гроші, але на прилавках нічого, крім морської капусти, не було. Але була надія, що перетерпимо і буде ліпше. Зараз все з точністю до навпаки – прилавки повні, грошей нема і надії мало… Один самбірський начальник у відвертій розмові зізнався, що платить людям трішки більше півтори тисячі, бо більше не може, і дивується, що вони ще ходять на роботу, що непогано одягнені, що тішаться тим, що мають, що можуть ще й свята собі влаштовувати. І як вони живуть?..

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар