Ярослав КУЗЬМЯК – про «сірого кардинала», асфальтний завод, футбол, торгове містечко, проспорений фотоапарат і російський паспорт

SambirWZ
10

Ярослав Кузьмяк – про «сірого кардинала», асфальтний завод, футбол, торгове містечко, проспорений фотоапарат і російський паспорт

Є депутати – просто депутати, які прийшли, ґонорово посиділи і пішли, є більш-менш активні – які знають, навіщо прийшли у владу і що мають там робити, а є депутати, які прийшли, аби залишити після себе або собі якийсь слід (добрий чи поганий – інше питання). І нарешті ще одна категорія обранців – найбільш наближені до першої особи – “сірі кардинали”. Тобто, мають безпосередній вплив на очільника владного відомства. До якої категорії належить депутат Самбірської міської ради, відомий підприємець Ярослав Кузьмяк, судіть самі.

-Ярославе Степановичу, у певних колах вас називають “сірим кардиналом” міського голови Самбора Юрія Гамара. Вас це не ображає?

-Ображає. Бо це брехня. Крім того, що я депутат міської ради, на громадських засадах є радником міського голови з житлово-комунальних питань. Поради даю, а остаточне рішення приймає міський голова. Вважаю, що нічого поганого не порадив…

-На одній із сесій  хтось неоднозначно натякнув, що у перемогу Юрія Гамара вклали величезні суми грошей. Чомусь підозра упала на ваше підприємство. Бо справді, звичайний і чесний вчитель фізкультури не міг мати багато коштів на свою кампанію.

-Це знову ж таки, брехня. Я брав активну участь у виборчій кампанії Юрія Гамара, але ні я, ні моє підприємство кошти у перемогу мера не вкладали. Він переміг не грішми, вкладеними в агітацію, а громадянською позицією, діяльністю, яка особливо проявилася у часі Майдану і потім – війни та волонтерства.

-Чи задоволені ви як громадянин Самбора керівною командою, яку підібрав Юрій Гамар? Чи мали ви вплив на цей процес?

-Командою, яка прийшла у ратушу, задоволений. Молоді, перспективні люди вчаться керувати містом і це у них непогано виходить. Вірю у їхній успіх.

-Давайте розберемося у кількох пікантних ситуаціях. Наша газета з посиланням на ОДА писала про те, що між Самбором та Старим Самбором ремонтники шляху Львів-Турка – турецька фірма “Онур”, буде споруджувати тимчасовий асфальтний завод. Потім з посиланням за міську раду ми писали про те, що Юрій Гамар докладає зусиль, щоб завод був на території міста. І ми втішилися цій новині як першій економічній перемозі Юрія Петровича. Потім довелося спростовувати самих себе, бо з посиланням на Самбірську РДА написали про те, що завод буде на території Бабинської сільради. Розставте крапки над “і”.

-Правда у тому, що завод буде. І це заслуга мера та його команди. Підприємство буде на території району, бо в місті вільних ділянок з комунікаціями для промислового виробництва нема. Але, гадаю, там будуть працювати жителі міста, а це близько сотні робочих місць, і податки підуть в міську казну. За землю підприємство буде платити районові. Чому ми не могли розмістити завод на території міських земель? Бо попередня влада на чолі з Тарасом Копиляком землі промислового призначення з комунікаціями віддала воїнам АТО під індивідуальне будівництво. І не думала про розвиток міста та майбутніх інвесторів. Натомість думала про те, як би сподобатися виборцям…

-Але, подейкують, якби у Самборі не змінилася влада, воїни АТО давно мали б ділянки під забудову на землях колишнього цукрового заводу. З приходом у ратушу нових людей ситуація пригальмувалася, викликала соціальну напругу. А все начебто тому, що сім’я Кузьмяків, яка по сусідству має  завод, домагалася санітарної зони між підприємством і майбутнім житловим кварталом.

-У 2015 році я не раз мав розмови з Тарасом Копиляком, щоб залишити для мого підприємства санітарну зону – 100 метрів до житлової забудови. Він начебто погоджувався, але зробив інакше. Залишив підприємству 32 метри захисної зони. А щонайменше мало бути 50… Чому зривалися перші сесії нової каденції, коли в ратушу приходили воїни АТО чи їхні родичі, представники добровольчих батальйонів? Цукровий завод мав ці землі у постійному користуванні з часів радянської влади. І не відмовлявся від них. Попередній мер не раз звертався до цукроварів, але йому в цьому відмовляли, бо, можливо, нетактовно ставився до власників цукрового заводу. І буквально три тижні тому міська рада отримала офіційного листа про їхню відмову від цих земель. Юрію Гамару пішли назустріч… Тепер усі “знаки запитання” зняті і воїни отримають земелю.

-В Самборі черговий скандал. Група людей, до якої, подейкують, належите і ви, хоче взяти певні ділянки землі під комерційну багатоквартирну забудову на умовах конкурсу, положення, а не аукціону. Розтлумачте з перших уст, чому виникли потрясіння?

-Якщо мова йде про Кузьмяка, то мені, повірте, землі не потрібно. Якщо є депутати, які раніше понабирали всього “на халяву”, а тепер бачать когось і забули про себе, то нехай це буде на їхній совісті. Саме вони і розпускають такі чутки. Тепер я розумію, що конкурсу не буде, а буде аукціон. І запрошую всіх, коли земельна ділянка буде виставлена на продаж, взяти участь задля поповнення бюджету розвитку Самбора. Особливо запрошую тих депутатів, які блокували ініціативу створення інвестиційного проекту… Інвестиційний проект передбачав капітальний  ремонт ЦРЛ, благоустрій території і під’їзні дороги плюс капітальну реконструкцію стадіону. Вартість земельних ділянок, які ми хотіли б задіяти, відповідно до нормативно-грошової
оцінки, становить більше 8 мільйонів гривень, а інвестиційний проект, про який сказав вище – лікарня, стадіон, коштував би більше 15 мільйонів. То і рахуйте, від чого була б більша користь Самбору – від конкурсу, чи аукціону….

-Ви були одним з ініціаторів побудови недешевого різдвяно-торговельного містечка, який мав стояти до 20 січня. Час минув, містечко ніхто не демонтує. Чи законно провадиться там торгівля, хто і як платить податки і що з того має місто?

-Кошти на торговельне містечко дали підприємці, які створили асоціацію підприємців. Чому не демонтували після 20 січня? Бо у підприємців є розписаний графік заходів на цілий рік на пл. Франка, починаючи з Дня Валентина і до наступного Різдва… Під-приємці, які там торгують, справно платять податки у повному обсязі… Це не та тема, де можна шукати “шкварки”…  Детальніше на ці питання може відповісти голова асоціації підпри-ємців Ярослав Стародуб.

-Ходять чутки, що нинішня влада хоче забрати сітілайти з портретами з площі Івана Франка, бо начебто не пасує там їсти-пити-гуляти-торгувати.

-Місце, де відбуваються масові гуляння, – не місце вшанування Героїв. Вже є неодноразові звернення батьків до влади, щоб портрети перенести на Площу Пам’яті. А на тих сітілайтах, які є на площі Франка і у центрі Самбора, на прохання Міністерства оборони будуть розміщені агітаційні матеріали для вступу у контракту армію.

-Таке відчуття, що багато справ у місті хочуть повісити на кошти підприємців. Чи на довго вистачить їх і, зокрема, вас, Ярославе Степановичу. Адже вкладаєте немалі суми у прибирання парків, наприклад. Хочете відремонтувати вулиці в місті своїм коштом, освітити…

-Я своїх  не кидаю, бо так мене виховали батьки. Я прийшов з командою Юрія Гамара і з нею піду… Готовий допомагати  у всьому – і в ремонті туалетів, і в благоустрої. Думаю, і підприємців вистачить на добрі справи.

-Дозвольте кілька запитань з розряду “не для преси”. Спростуйте чи підтвердіть чутки про те, що у вас є паспорт громадянина Росії, а на стінах у вашому кафе “Кайзер” висять фото російських солдатів Першої світової війни.

-І звідки ви таку брехню берете? Це справді учасники Першої світової, але не російські солдати, а австрійські. Запрошую  прийти і подивитися. Щодо російського паспорта, то мені смішно – звер-ніться у міграційну службу чи консульство Росії у Львові.

-Свого часу ви проспорили одній журналістці фотоапарат, а тепер начебто домагаєтеся повернення втраченого у спорі.

-Не одній журналістці, а відразу двом. Це був спір з керівниками редакції. Оскільки одна з них у  редакції залишилася, а інша пішла, то вважаю, фотоапарат ціною 1420 доларів мав би залишитися в редакції.

-Чи готовий Ярослав Кузьмяк вкладати кошти у футбол? Сезон на носі…

-Не готовий. Я маю кошти, але вкладати їх у футбол не буду. Мене колись образили на тему футболу і наразі повертатися до неї не хотів би.

-Не знаємо, чи правда, але подейкують, ви маєте вплив на один з місцевих Інтернет-сайтів, а там у розділі “міні-чат” хтось вправляється в обгаджуванні теперішніх чи нинішніх владоможців. Як до цього ставитеся?

-Негативно ставлюся до будь-якого обгаджування колишніх чи нинішніх, а впливу на Інтернет-сайт не маю жодного. І взагалі, рекомендую усім шукати у будь-якій справі не ворогів, а друзів. Бо Самбір – єдиний для всіх. Запрошую підприємців, інвесторів вкладати кошти у розбудову міста і творити його історію. Нинішня влада буде вітати будь-яку корисну ініціативу…

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар