Липневі «Ігри Нескорених» зустрінуть 350 патріотів «Труханівської Січі»

SambirWZ
32

Липневі «Ігри Нескорених» зустрінуть 350 патріотів «Труханівської Січі»

Їздити на засідання оргкомітетів будь-яких фестивалів – не в традиції нашої газети, але на перше зібрання організаторів святкування УГВР у Сприні, що відбудеться у середині липня, не міг не поїхати. Найперше тому, що прибули у гірське село керівники знаменитої “Труханівської Січі”. Це, хто не знає, такий собі агітаційний патріотичний поїзд, який подорожує усіма областями України з метою долучити молодь до українського духу.

І не тільки мене захопила зустріч з цими людьми, а й, наприклад, Погірцівського сільського голову Орисю Зварич, яка раніше працювала вчителем фізкультури і, забуваючи нині, що вона уже чиновниця, гуртує дітвору на спортивні і патріотичні заходи. Торік у Сприні погірцівська молодь взяла участь від імені Самбірщини у знаменитих уже “Іграх Нескорених”. Разом зі своїми вихованцями їздила на Ігри вищого рівня і були разом з “труханівцями”. Тому головного отамана Миколу Бондара та інших сприймала, як найближчих друзів.

Спочатку оргкомітет видавався нам нуднуватим, бо керівники Самбірщини, Городоччини, Мостищини обговорювали деталі. Найбільша деталь, яка нас приголомшила, “Труханівська Січпривозить цьогоріч у Сприню близько 350 своїх шанувальників. Будуть вишкіл, історичні семінари та змагання між командами. Немаловажною буде зустріч з нашими військовиками, які проведуть заняття на своїй техніціПан Микола вважає, що все має бути максимально близьким до польових і військових умов, а тому усі учасники мають жити у наметах. Гість хоче, аби стільки ж дітей було і з наших країв, аби поміж собою потоваришували надовго.

Нам важко сказати, де візьметься стільки юнаків і дівчат і як вони розмістяться на спринських горах, але коли ми поспілкувалися з хлопцями, то вирішили, що нічого нереального не буває. Головнезахотіти. Наприклад, така цікава деталь. Коли потягТруханівської Січіприїде у Самбір, то яким чином увесь той гурт доставити у Сприню? Виявляється, все простодва десятки кілометрів пройдуть пішки. Харчування, проживаннятак само не проблема. Разом з паном Миколою було ще кілька хлопцівйого помічників. Здебільшого військові добровольцімолоді хлопці, які уже пройшли горнило війни. Не знаю, як інші чиновники, але мені було чомусь ніякогоми всі такі гречні, правильні, а вони, як це молодь тепер каже, “безбашенні“. Якраз такі, які творять нашу історію. Не сидять у барах, а товчуть собою по усіх усюдах, щоб приносити користь і на мирній території. Ми познайомилися з Романом, який ще на Майдані втратив руку. Але в нього стільки силу духу, що можна позаздрити і вклонитися. Більше того, Роман упізнав одного з самбірських командирів військової частини. Юнак свого часу проходив службу під його керівництвом. Пан підполковник аж сконфузився, мовляв, не всіх запамятаєш. Але світ тіснийВ одному місці ми забули про УГВР, говорили про життя, про схід, про майбутнєМайбутнє у нас, якщо маємо таких бійців, світле і правильне. Як сказав Роман, мабуть, нам: ви нам тільки не заважайте… (Зявилася цікава ідея: під час святкування річниці УГВР кожна область має підготувати один номер урочистого концерту замість тих пристарших артистів, які традиційно там співають). Чесне слово, заважати не будемо, тільки допоможемо прийняти 350 патріотів з різних областей України. Кількість вражаюча, хоча й не надто велика, враховуючи те, скільки ще молоді на сході та півдні, якій треба довести, що вони українці зі своєю гідністю. Більше того, діти, які приїдуть до нас у Сприню в липні, уже своїх дітей виховають патріотами. І бодай заради цього вартує і чиновникам мужньо сприйняти ті труднощі, які будуть під час організації свята УГВР та традиційних ужеІгор Нескорених“.

Коли усі роз’їхалися, ми спілкувалися з головою райради Віталієм Кімаком, директором лісгоспу Ігорем Яремою, головами сусідніх районних рад… Визнали, що буде складно, але цьогорічне УГВР, якщо вдасться те, що намітили бодай на половину, стане найбільш грандіозним з часу незалежності. Іншими словами, “Ігри Нескорених” мають шанс стати всеукраїнським змагом. А чому б ні? У 1944-му Сприня вже була місцем створення нового парламенту воюючої на обидва боки України.

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар