«Степан Іванович – добра людина і вправний фахівець, не хочемо його підставляти, але й наркологію не пустимо…»

Про те, що медиків міжгайцівської наркології не пустили на територію Дублянської лікарні, ви уже знаєте. Там місцевий люд вийшов з плакатами, мовляв, не хочемо по сусідству зі школою та садочком мати таких специфічних хворих. Після сесії Самбірської районної ради, коли виступили і лікарі, і дублянці, голова ради Віталій Кімак прийняв розпорядження, яким зобов’язав головного лікаря ЦРЛ Степана Скірина повернути наркологію туди, звідки вона вийшла – у Міжгайці.

Проте, минулого тижня тема знову з’явилася, але уже в Самборі. Стало відомо з певних джерел, що наркологію хочуть поселити чи то у неврологію, чи то у ЛОР-відділ і це виглядало якось не зовсім правильно. Та несподівано хтось знайшов інший вихід, точніше, вхід – кілька доволі тьм’яних кімнат на першому поверсі того корпусу ЦРЛ, де знаходиться діагностичний центр – акурат біля спортзалу медичного коледжу. Позаминулої середи вранці уже начебто почали евакуйовувати архів, але втрутилася громада. Депутат міської ради Любов Мосійчук розповіла, що до неї звернулися люди з проблемами і перерахувала: міжгайцівські медики два місяці без зарплати, наркологічний відділ не хоче, щоб ним далі керував Любомир Дмитришин, і місцева громада, яка мешкає біля ЦРЛ, категорично проти такого сусідства. Всі ці моменти вона озвучила не тільки нам, а й сусідам, які прийшли до діагностичного центру переконувати медиків, що у цьому темному закутку території ЦРЛ не можна селити специфічний контингент – алкоголіків та наркоманів. Бо, як твердять, справа не стільки у тому, що вони там будуть за ґратами лежати (специфіка така), а у тому, що до них приходитимуть з дозами та порціями інші пияки та наркозалежні і мікрорайон може перетворитися у непристойне збіговисько. А поруч – школа, дитячий майданчик, зрештою, купа відділів з людьми, які заслабли іншими недугами. У приватній розмові з кореспондентом “Високого Замку” Любов Мосійчук розповіла, що до неї телефонував секретар міської ради Юрій Дмитришин і настійливо просив не втручатися у цю справу. За дивним збігом обставин, у головного лікаря наркології та секретаря міськради – однакове прізвище… Розмовляти таким тоном з Любою Миколаївною не можна і вона розізлися ще більше, мовляв, як це мовчати: за якихось триста метрів її десята школа, довкруж живуть виборці… Серед тих, які не хочуть, аби наркологія була на території ЦРЛ, помітили депутатів міської ради – ту ж таки Любу Миколаївну, Володимира Мурайка, Романа Дзіковського, Романа Павлішака, Андрія Струся, Степана Кузя, районної – Володимира Коваліва, громадських активістів. Точка зору людей однозначна: вони не погодяться з такою ситуацією. Проте, доскіпувалися до головного лікаря питанням: навіщо він прийняв рішення про переселення і з чиєї намови. Треба сказати, лікарняні сусіди були дуже добробажано налаштовані до пана Скірина, казали, що він порядна людина, добрий фахівець, не хочуть його підставляти, але з наркологією не змиряться. Степан Іванович пробував пояснювати, що відділ буде заґратований, що тут лежатимуть люди, які потребуватимуть консультацій і інших фахівців, що дорога до Міжгайців неблизька, а кожного дня раз або й більше, треба возити туди пияків чи наркоманів. Сказав, що йому доведеться ще скорочувати півтисячі медиків, бо оптимізація підступно не відступається. А таке географічне переміщення наркології – з Міжгайців у Самбір, йому начебто нарадив Львівський департамент охорони здоров’я, представники якого були у нас. Потім свою підтримку у телефонному режимі висловили людям ще кілька депутатів міської ради, від яких ми дізналися, що ініціюють позачергову сесію міськради і це питання там також буде. Найбільше всіх обурює те, що Дубляни – невеличке селище, зуміло відстояти себе перед наркологією, а такий великий і мудрий Самбір мусить терпіти…

Міський голова Юрій Гамар запевнив журналістів, що не має жодного стосунку до пересування відділів з одного приміщення в інше, а тим паче – з Міжгайців у Самбір. Він переклав проблему на плечі районної влади, яка, станом на зараз, здійснює адміністрування всієї медицини. Похвалився, що місто перекинуло медикам додатково 500 тисяч гривень, хоча не сказав, чи це багато чи мало. Але насправді у тій борговій ямі, у якій опинилися лікарі, 500 тисяч – це навіть не рятівна соломинка. Заразом, категорично заперечив, що хтось із його підлеглих (Юрій Дмитришин) міг телефонувати до когось із депутатів (Любов Мосійчук) з проханням не пхатися у справу переміщення наркології. Яке майбутнє чекає медицину уже наступного року, сказати важко. Наразі відомо, що район відмовляється брати гроші міста у один з районом гаманець і керувати усією медициною. Проблеми лікарень, вважає Юрій Петрович, “вирівняються” тоді, коли буде новий міністр охорони здоров’я, який намалює концепцію реформ.

Голова райради Віталій Кімак, коментуючи ситуацію (все ж, лікарня знаходиться в підпорядкуванні району), обурився, що його розпорядження про те, щоб повернути наркологію у Міжгайці, не виконане. Якщо така позиція перших посадовців міста і району, то чому Степан Скірин взявся за розквартирування відділів без відома влади? Місцеві мешканці минулого четверга згуртувалися знову, поспілкувалися, зібрали підписи і в категоричній формі заявили, що наркології по сусідству не хочуть і не дозволять.

Роман ІВАНЧУК.