Тарас КОПИЛЯК: «Я сам ініціював перевірку фінансової діяльності ратуші, щоб потім моє ім’я не вживали у різних відмінках»
П’ять років каденції Тараса Копиляка та його команди у Самборі минули. Місто обрало собі у проводирі Юрія Гамара та його команду, але не поговорити з попередником про його враження від виборів, було б неправильно. Тому у гостях у «Високого Замку» Тарас Копиляк.
-Тарасе Васильовичу, в Самборі чомусь так стається, що з тих чи інших причин попередні мери не приходять на «інавгурацію» нових. А ви прийдете?
-Безперечно, якщо запросять… Мені свого часу передавав «булаву» на першій сесії тодішній заступник мера Ярослав Ярема, а я вважаю, що цю свою місію виконаю сам. І не збираюся чогось чи когось боятися, когось чи чогось соромитися.
-Як розцінюєте волевиявлення самбірян?
-Як волевиявлення самбірян… Свого часу я когось змінював на цій посаді, прийшов час – і змінили мене. Так само змінять колись і нинішнього господаря ратуші. Таке воно владне життя…
-Навіть ваші опоненти визнавали, що за останні п’ять років у місті багато чого змінилося на краще. Як ви вважаєте, чому земляки не оцінили старань?
-Разом з жителями міста я пройшов доволі складний відлік часу, починаючи від гучного антиподаткового майдану і закінчуючи відкриттям меморіалу загиблим воїнам АТО. А поміж цим були і паводки, і буревії, і Майдан, і війна, зрештою, кожен день приносив несподіванки. Але разом з громадою давали собі раду. А чому не оцінили? Я б так не сказав, бо набрав майже 5600 голосів – вважаю, що це непоганий результат. А те, що більше 400 голосів забракло мені для перемоги, може бути свідченням того, що люди більше повірили у передвиборчі обіцянки… І нехай їхні надії справдяться, нехай не буде розчарувань. Новій владі, якщо не зміниться законодавство, відміряно лише два роки. Час дуже короткий…
-Нині у місті говорять про те, що одного ранку може зникнути з вулиць сміттєзбиральна техніка, сміттєві контейнери…
-Наразі моя команда працює у місті до дня «інавгурації» нового мера та прийняття присяги депутатами. Місто чисте, техніка працює. Після того те питання, яке ставите, уже не моє. Але якщо хтось думає, що я буду займатися шкідництвом, то нехай заспокоїться – шкодити нікому не буду, залишаюся жити у місті, можу кожному відверто подивитися в очі. У мене часто запитують тепер, чи залишуся в політиці, навіть працюючи у своєму бізнесі? Скажу так: по-літики цуратися не буду.
-Чи допускаєте думку про те, що ваші послідовники візьмуться за ревізію вашої діяльності. Не виключено, можуть з’явитися якісь кримінальні провадження.
-Тут і без послідовників протягом п’яти років каденції вистачало розмаїтих скарг і перевіряльників, мене лякали всілякими криміналами, але, як бачите, все гаразд. Скажу більше. Міський голова далеко не за усім міг впильнувати, а тому, щоб совість була чистою перед самбірянами, я дав розпорядження першому заступникові Івану Лопушанському звернутися з листами у фінансові органи з проханням провести ревізію. Дуже не хочу, щоб потім хтось експлуатував моє ім’я у різних відмінках.
-За вашої каденції в ратушу прийшло багато нових і молодих людей. Очевидно, наступний міський голова буде їх звільняти… Чи будете захищати своїх?
-Кожен керівник, який приходить у ратушу, приходить зі своєю керівною верхівкою. Я зі своєю прийшов, зі своєю і піду. Що стосується апарату міської ради, то ці люди прийняті на роботу згідно з чинним законодавством і звільнятися будуть так само згідно із законом, а не під тиском… Через день після виборів я запросив на зустріч працівників міськради, керівників управлінь, відділів, друзів. Було приємно чути слова вдячності за спільну роботу, а коли покидав сесійну залу, то люди стоячи аплодували і плакали. Заради таких моментів вартувало нести важку владну ношу.
Роман ІВАНЧУК.