Орест Бонк повертається у «білий дім»?

Як у грі в «дурня» – у старій колоді карт то один «король», то інший стають «козирними»

Увечері минулого четверга я виговорив дві “смужки” зарядки мобільного телефона – політично заанґажований нарід Старосамбірщини прагнув поділитися новиною, що добігла до нас з Києва. Власне, 13 жовтня відбувався останній етап сходження на посаду голови райдержадміністрації.

Прогнозувати хоч щось в нашій Україні – то немислимо невдяна справа. Після першого етапу іспитів нам розповідали, що фаворитами стали Василь Борковський, Микола Петрик та Іван Тимців. У принципі, жодна з цих кандидатур не була б найгіршою… Ті, які недолюблюють з різних причин нардепа Андрія Лопушанського, натішитися не могли тим, що його люди “пролетіли”. Але радість була завчасною. Видно, ми тут, у низах, ще не здатні осягнути столичної сили Андрія Лопушанського. Отож, за свідченням одного з претендентів, який по дорозі з Києва розповідав нам про дійство, яке відбувалося в Києві, найімовірніше, головою Старосамбірської РДА стане Орест Бонк. За даними нашого джерела, Орест Едуардович після першого випробування в Києві був задоволений результатом, хоча його опоненти так і не збагнули: радіє, що так файно упорався зі знанням законодавства і має всі шанси, чи радіє від того, що завалив завдання і ніхто уже його не пропихатиме на службу в РДА. Сам пан Бонк у політичних кулуарах начебто заявляв, що не хоче повертатися у “білий дім”, йому комфортно там, де є, при Лопушанському… Чи правда це, чи ні, важко сказати.

Ми уже згадували про те, що Орест Бонк після Володимира Горбового очолив районну раду. Очолити районну раду після Володимира Горбового було б складно будь-кому. Принаймні, втримати ту високу планку. Не в образу буде сказано, але планка понизилися. І це у районі відчували усі. Як нам видається, Орест Едуардович не зумів стати “батьком району”, але розпочалася війна на сході і він разом з однодумцями взявся за волонтерство. Місцями було відчуття, що цій справі він посвячував усього себе. Це, звичайно, чудово, але це не стільки те, що потребувалося на такій посаді. Знову ж таки, не в образу буде сказано, проте Орест Едуардович як голова районної ради так і не довершив попередньої каденції, тобто, давно розпочату сесію. Це було і смішно, і дивно, але то уже історія. Запам’ятався один із перших його кроків на новій посаді голови райради. Просив особисто пана Ореста не рубати все і відразу та придивитися до тих кадрів районної ради, які залишилися від Володимира Горбового. Той чоловік будь-кого біля себе не тримав, це мали бути добрі фахівці. І однією з перших під гільйотину скорочення потрапила Тетяна Терлецька, яка потім  трохи була безробітною, а тоді її взяв Самбірський район на посаду першого заступника голови РДА, а вже згодом нові депутати Старосамбірської райради обрали її своїм вожаком. Ми ведемо цю бесіду до того, що коли пан Орест стане головою адміністрації, то хоче цього чи ні, а доведеться йому працювати поруч з Тетяною Іванівною і бодай би малювати на обличчях дипломатичні посмішки на знак привітності. Сумніваємося, що Тетяна Іванівна забула давні образи… Єдине, на що сподіваємося, що ні він, ні вона не є людьми конфліктними. Але нюанс – над паном Бонком буде пан Лопушанський і, не приведи Господи, можуть розпочатися розбірки – хто у районі важніший чи впливовіший. Ми попереджували і про те, що людина, яка прийде керувати “третім поверхом” “білого дому”, мусить ще й вміти співпрацювати з обласним шефом, головою ЛОДА Олегом Синюткою, який славиться високим рівнем працездатності, і вимогливості до підлеглих. Наскільки збігатимуться у цих поривах Орест Едуардович та Олег Михайлович, теж важко сказати. Тим паче, і призначення старосамбірського намісника відбувається без будь-якої участі самого Синютки – такі умови конкурсу. Зрештою, якщо Оресту Едуардовичу поталанить підібрати потужних заступників, то може щось з усього цього і вийде путнє. Маємо підозру, що не конче доброю буде співпраця очільника адміністрації з депутатами районної ради. Блок Петра Порошенка (найрідніший для пана Ореста) не є надто впливовим, інші фракції можуть “надувати щоки” і не бути лояльними до головного виконавця району. Крім того, як нам стало відомо, Орест Едуардович розгубив деяких друзів-активістів, з якими разом провадили Майдан, а потім і волонтерство. Не виключено, і вони, маючи у руках Фейсбук, стануть в опозицію.

Після невдалого закінчення каденції Орест Бонк ще півроку працював у районній раді. Точніше, не працював, а згідно із Законом, отримував там лише заробітну плату. В обласну раду, куди балотувався, не пройшов і залишився просто людиною Андрія Лопушанського. Причому, як нам видається, вірною. У цьому місці ризикуємо нажити собі купу ворогів, але у зв’язку із свободою слова, оголошеною в Україні, маємо право сказати. Кадрова лава запасних у народного депутата не така вже й широка. Після Мирона Пацая головою РДА став Микола Цепенда. Навіть не став, а повернувся вдруге. Це був добрий чоловік на цій посаді, але назвати його потужним керівником, на жаль, не можемо. Ми так само можемо говорити і про доброту Ореста Едуардовича… І тоді, коли головою РДА був Микола Цепенда, ми не відчували потужної владної вертикалі “Народний депутат-місцева влада” і тому під знаком запитання залишається й те, чи утвориться така вертикаль “Лопушанський-Бонк” зараз? Складається дурнувате відчуття, що граємо у старого, доброго “дурня”, тусуємо стару колоду карт і то “червовий” король, то “піковий” стають “козирними”.

Якщо оцінити тверезо попередній досвід призначення керівників у райони, то, без сумніву, кожен нардеп хоче мати свого на своїй території. Так є в Самбірському районі – вертикаль з нардепом Дубневичем діє успішно. Хоча далеко не факт, що коли розпочнуться вибори, наприклад, парламенту, то місцевий владоможець зіграє першу скрипку. Може статися навпаки. Тут вже, знаєте, і нардеп мусить бути напрочуд авторитетним, і його намісник. І гартувати авторитет, про який кажемо, не тільки гарними словами…

Роман ІВАНЧУК.