Керівники Старого Самбора «родом» з казначейства

Отець Михайло Николин хоче, щоб Ігор Трухим, як прем’єр-міністр Франції, щодня ходив до церкви

Конкурс на одне депутатське місце у міській раді Старого Самбора був великим – 220 депутатів на 22 стільця – як у медуніверситет. Презентувало себе 14 партій, але пройшли не всі. Сталося так, що десяток партій посадив у сесійну залу по кілька своїх представників, тому заздалегідь говорити про якусь коаліцію чи опозицію до нового мера, смислу не було. Але інтрига була у тому, чи погодяться обранці на кандидатуру секретаря ради, яку запропонує Ігор Трухим.

Скажу, щоб довго не затягувати, інтриги не сталося. З 22 обранців 15 погодилися на те, аби секретарем ради стала Лідія Сідак, яка до того працювала головним бухгалтером місцевого казначейства. До слова, нинішній мер – також «родом» з казначейства – керував там багато років. Щоправда, потім перейшов на відповідальну посаду у «білий дім», згодом – на «Екватор». Перед виборами постійного місця праці не мав. Отож, Ігор Станіславович обрав собі у секретарі людину, якій, очевидно, повністю довіряє.

А урочиста сесія йшла за звичним сценарієм. Мені, признатися, навіть трохи прикро стало за рідний Самбір, бо у Старому Самборі все було не так, було справді святково. Колишній мер Іван Грись мав щире і напутнє слово, нагадав, що, керуючи містом з 2002 року, міг людям уже й набриднути. Обіцяв підтримувати свого наступника, радити і допомагати. Якось все так щиро і по-людськи виглядало… Більше того, священик о.Михайло Николин подякував Івану Михайловичу за добру працю і запропонував заспівати багаторічному очільникові міста «Многая літа». Іван Михайлович, здається, розчулився. Надали слово для привітань усім попереднім міським головам Юрію Войтіву, Юрію Зачку, Богдану Пашовичу, голові РДА Миколі Цепенеді, окремим активістам. Юрій Войтів, до речі, підкреслив, що відбулася Революція Гідності, а тому люди захотіли змін. І зміни відбулися. Новообраний мер, піддавшись таким настроям, додав, що насправді у Старому Самборі планка піднята досить високо і її треба не тільки втримати, а й підвищити. Серед найбільш поширених побажань ми б назвали ідею забути партійності депутатів  і працювати спільно на громаду. Своєрідним було побажання і отця Михайла, який закликав нового мера і депутатів постійно ходити до церкви. При цьому зазначив, що хтось із прем’єр-міністрів Франції щодня приймав Святе Причастя…  І хоч Ігор Станіславович виглядав трохи розгубленим, бо ніколи  сесій не вів, але, як нам видається, швидко увійде в колію і працюватиме не гірше попередника. Принаймні, добре розуміється на фінансах. Після врочистих промов з вітаннями та побажаннями взялися до порядку денного.

Єдине, що встигли зробити першого дня, то обрати секретаря ради та затвердити назви постійних депутатських комісії – мандатну та з питань законності, бюджетну, земельну і житлово-комунальну. Регламент, персональний склад комісії та членів виконкому перенесли на вівторок.

Роман ІВАНЧУК