Місячний Юрій Гамар назвав журналістів «писаками»

SambirWZ
243

Місячний Юрій Гамар назвав журналістів «писаками»

У п’ятницю в Самбірській гімназії відкривали стенд пам’яті Герою Володимиру Юричку, який одним із перших з наших теренів загинув на сході України. Нашого репортера з поважних причин там не було, але ми пишемо не тільки про те, що самі бачили.  Нам розповідали, що стенд справді гарний, світлини охоплюють увесь його короткий, як спалах, проміжок земного життя. Гадаємо, такі ж стенди мають бути і в інших школах, де вчилися наші Герої, бо загинув не тільки Володя, а й десятки інших. Однак імпреза, на жаль, стала гіркою пігулкою для… журналістів. Нехай простить сім’я Юричків і нас, і мера, але змовчати тоді, коли принижують гідність, якось не випадає.  

Так ось, виступаючи перед родичами Героя, гімназистами, викладачами, міський голова Юрій Гамар, який лиш місяць на посаді, зазначив, що особисто знався з Володею Юричком, який вчився у технікумі економіки та інформатики, був вихованцем спортивного клубу. Потім доля звела їх на Майдані у Києві і Володя питав свого викладача, чи він не голодний, чи не змерз, чи ноги не мокрі? Той відповів: «Ні, Володю, все нормально. На Майдані все налагоджено, все працює, люди самоорганізувалися».

А далі пан мер сказав те, що розхвилювало журналістів: «Знаєте, Володя прожив небагато, але він прожив своє життя так, що є особистим прикладом для тих юнаків і дівчаток, він є особистим прикладом для нас, дорослих. Володя є та людина, яка каже: «Неправда!» тим людям, які… скептики пригрілися… і горе-писаки, які пишуть в місцевій пресі, що ті жертви, що були на Майдані, на сході нашої країни, були надаремні. Ні, він каже – недаремні. Він вмер не надаремно… Своєю смертю він об’єднав нас всіх в цьому шкільному коридорі, своєю смертю він об’єднав нас довкола того, що ми повинні ставати кращими, сильнішими».

Отже, прозвучала образа на адресу  журналістів з уст першої особи міста. Допускаємо, що журналісти – не такі вже й «цаци», і нас теж можна критикувати, але ж так огульно і у присутності гімназистів, родичів Володі Юричка, з якими у нас склалися добрі стосунки, – це якось нешляхетно. Та якщо вже так, то нехай би конкретно говорив, кого має на увазі, яку публікацію, а то одним словом принизив усіх професійних журналістів, у яких досвід роботи значно потужніший, ніж у місячного мера.

Після виступу Юрія Гамара журналісти, яких на початку урочистостей називали поіменно на знак поваги, – Оксана Сторож, Зенон Повх («Новини Самбора»), Микола Сенейко («Голос Самбірщини», ЗІК) демонстративно покинули зал. Схоже, присутні зрозуміли причину…

Історія Самбірської журналістики знає випадки, коли газетярі на знак протесту проти дій чиновників покидали імпрези. Це були демарші зі сесій Самбірської районної та міської рад, це було запрошення журналіста на розбірки у присутності керівників місцевої міліції, прокуратури та СБУ. Владоможців, які цинічно принижували журналістів, уже давно нема при владі, бо вони просто приходять і відходять… А один чиновник, який любив називати журналістів «писаками», скінчив свою кар’єру ще раніше, ніж ми думали…

Роман ІВАНЧУК.

 

Член Національної Спілки журналістів України.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар