Фермерам насипали «червону» доріжку з соломи

SambirWZ
70

Фермерам насипали «червону» доріжку з соломи

Тієї неділі у Новому місті було велике свято – пошанування хліборобів. А правда, слово “хлібороби” – якесь уже немодне і прадавнє? У молодого покоління може складатися враження, що хліб береться у магазині, а не у полі… Зрештою, останніми роками тему сільської праці неоправдано витіснили інші сенсації – всілякі корупції, кримінальні події, безалаберні дії влади. Я їхав на свято урожаю з радістю від того, що почую і побачу щось добре. Відчуття не підвели.

При вході усім поважним гостям вручали букети гарних осінніх квітіворигінально, скажу вам. Не оригінально тільки те, що мене діточкивручальники за поважного гостя не сприйнялиТому залишалося фотографувати спантеличених чоловіків, у руках яких опинялися квітиПершими, до кого випадково потрапив у гості журналістВисокого Замку“, були пасічники. Ну, те, що у них завжди є медовуха, для мене дивиною не стало, здивувався з іншої причини. На Старосамбірщині є 32 потужні пасічники, які років чотири тому згуртувалися у своє товариство. Хлопці настільки серйозні, що навіть районний бюджет виділив їм для розвитку бджолярства 20 тисяч гривень. Головний пасічник району Микола Марочканич попросив на сторінках газети подякувати за таку поміч голові райради Тетяні Терлецькій, голові РДА Оресту Бонку та депутатам. Такої щедрої влади, виявляється, у районі ще не було. Потім я познайомився з фермером Миколою Цибулькою (і прізвище в тему) з Боршевич. Познайомив нас Святослав Горбовий, який у районі керує кредитною спілкоюАнісіяі допоміг у кредитуванні цього фермера. Аграрник розповів, що вирощує капусту, картоплю, зернові, сою і першими врожаями захоплений. Взагалі, ми помітили, що тамтешні фермери не зле контактують зАнісією“. Не сприйміть це як рекламу їй, а як мою вдячність за те, що у Нове місто мене доставилаАнісія”. Потім розпочалася урочиста частина. На сцену піднялися одночасно голова ради та голова адміністрації. Цесвоєрідне відкриття для мене, бо на такі заходи або Орест Бонк запізнюється, або разом з Тетяною Терлецькою їздять одними і тими ж селами, але з різних боків. Не важко здогадатися, про що говорили. Дякували фермерам за їхню працю, відзначали той момент, що років десять тому у селах треба було піднімати цілину, а перед тим вирізати молодняк лісу. Невдовзі усі клаптики Старосамбірщини будуть засіяні, якщо маємо таку армію сільських господарів. На цьому також акцентував увагу депутат обласної ради Михайло Гичка. З вітальними словами звернулися і представник департаменту агропромислового розвитку Павло Дигдало та керівник управління сільського господарства Ярослав Курій. Ярослав Петрович, до слова, скаржився нам у кулуарах, що обєднана Новоміська громада відібрала у району толкових фермерів, які мешкають на цій території. Коли відійдуть до Воютич ще кілька сільрад, то на Старосамбірщині мало що залишитьсяНу, така доляПісля усіх офіційних виступів влада почала нагороджувати фермерів. Вважаємо за честь назвати їх поіменно, бо заслуговують.

Грамотою Львівської обласної ради нагородили Оксану Клібборн, Михайла Брошка, Мирона Дутка. Департамент АПК Львівської ОДА відзначив Тараса Карвацького, Тараса Карабіна, Зоряну Карпу. Відзнаки райради та РДА отримали Богдан Савка, Юрій Максим, Бянко Андреа Джеймс Макартуру, Володимир Дутко, Світлана Савка, Андрій Деркач, Микола Цибулька, Ігор Кінаш, Ярослав Стеник. Подяку голови Новоміської ОТГ Петра Куляса взяли Михайло Лужицький, Степан Партика, Олена Швед, Роман Куляс, Зіновій Медведюх, Олег Князь. Для тих, кого нагороджували, вистелили таку собічервонудоріжку. По таких стежках ходять хіба президенти на урочистих зібраннях або голівудські зірки. Фермерам Новоміської території доріжку встелили соломою, але вони настільки скромні, що обминали ці почесті, або просто не хотіли топтати людську працюзвичайну солому. Ще два моменти, на які хотів би звернути увагу. Ви помітили, як багато там фермерів? Потужна Самбірщина може позаздрити. І нарештісеред нагороджених багато молодих фермерів. Видно, молодь повертається до аграрного виробництваі це важливо, бо хтось же мусить міняти старих і сивих або лисих аграрників

Було ще одне памятне дійствокожне село презентувало свій, ми собі думаємо, автентичний коровай. Вироби направду були різніі широкі, і високі, але гарні

Потім на стадіоні зявилися справжні австралійські фермери. Щоб вони відрізнялися від місцевих селян і, не дай Боже, не загубилися, на голови їм одягнули сині шапки. Спровадив їх на наше свято керівникНорбілкАгріДжонатан Клібборн. Австралійці приїхали дивитися, як він господарює і, не виключено, щось і собі пригледіти. До слова, чоловіки виявилися дуже забавні і, споживши місцевих напоїв, на рівні з усіма бавилися у різні конкурситягали трактор, носилися з тачкою, у яку хтось поклав великих шмат стовбура.

Ну, а далі все пішло у ритмі гарного сільського свята. Кожне село презентувало щось своє, здебільшого наїдки та напої. Я собі прикинув, що якби пішов пішки по всіх “селах”, то міг би й не повернутися, тому обережно ставився до частувань, хоча, виявляється, “Високий Замок” там популярний, бо весь час чув, мовляв, про нас напишіть, чи нас сфотографуйте… А наостанок мушу висловити міркування про те, що приємно вразили організаторські здібності голови ОТГ Петра Куляса… На вигляд він такий собі скромний чоловік, а насправді – потуга… Так вишукано влаштувати для людей таке пам’ятне свято – далеко не кожен потрафить.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар