Посол Канади в Україні Роман Ващук у невеличкому селі Нагірне побачив «усміхнених» корів і відкрив для них ферму
Сам заголовок – уже сенсація! Уявити тільки, Роман Ващук – представник заокеання, сам приїхав з Києва до Львова, щоб на Самбірщині побачити, як працює канадський капітал. У цьому селі давно ґаздує фермер Олександр Ліщук – з числа тих аграрників, які ще пам’ятають колгоспи, але які ще тоді побачили добру перспективу аграрного виробництва…
Увесь учт, якому, згідно з протоколом, належало стрічати поважного гостя, був біля відновленої ферми, а пан посол разом з головою Львівської ОДА Олегом Синюткою подалися на пасовище оглядати сім десятків добрих корів фермера Ліщука. Там худобина перебуває цілодобово, бо має що їсти на доглянутому пасовищі, обрамленому електропастухами. Там же корів і доять. Уже потім канадський посланник скаже, що йому дуже приємно, як “усміхаються” корови від ситого життя… А поки гості “спілкувалися” зі стадом, слухали міркування голови Самбірської РДА Миколи Фрея, який як зоотехнік добре знається на тваринництві, я познайомився з іншим Олександром Ліщуком – внуком фермера. Сашко розповів, що, закінчивши школу, подався у звичайне ПТУ, аби вивчитися на газоелектрозварника, бо у дідусевому господарстві ще дуже багато роботи… Я собі подумав, що внуки фермерів обов’язково мали б бути високо вченими – принаймні, дідусям грошей вистачило б. Та ба, внуки більш прагматичні – знають, що нині цінується більше: кепський розум з ґонорами, чи вправні руки…
Треба сказати, що посол Канади не просто так приїхав на Самбірщину. Уряд його країни, маючи достаток грошей – тьху–тьху, нівроку, вділяє якусь дещицю для розвитку країн, які щойно розвиваються. Як би це печально не звучало, але Україна з розряду таких. В Канаді нині мешкає півтора мільйона українців, які встигли просунути своїх у розмаїті урядові та парламентські інституції. От українці за принципом “свій – до свого – по своє” адресують нам поміч. Вони дуже зацікавлені у тому, щоб у наших селах, як у канадських, розвивалися сімейні ферми. Сімейні – це такі, що нема у кого красти, бо всі члени родини працюють на один гаманець. На теренах Львівщини Канада активно співпрацює з товариством “Кооперативне об’єднання “Рівноправність“, вкладаючи немалі гроші. Роман Ващук, коріння якого з України, зізнався, що його вуйки в Яворові та Бучачі свого часу були кооператорами і йому надзвичайно приємно нині підтримувати об‘єднавчий рух у рідній Україні. Аби його приїзд запам‘ятався місцевим аграрникам, подарував ключі від новенького молоковоза. Перед тим сам виліз на нього, завів, “попіпкав“, потішився, наче дитина… Мушу сказати, що він, хоч і посол великої держави, але дуже простий і щирий у спілкуванні… Губернатор Олег Синютка віддав йому належне, мовляв, Канада – чи не єдина держава світу, яка так щиро підтримує Україну, яка чи не першою підписала угоду про вільну торгівлю. І особливо наголосив на тому, що пан посол цьому сприяє.
Коли завершилися усі дипломатичні реверанси, гості перетнули стрічку до нової ферми. Під її реконструкцію фермер Олександр Ліщук взяв кредити і довів будівлю до світових стандартів – утеплену, освітлену, з сучасними доїльними пристроями… З пасовища сімдесят корів фермера повернуться уже не у стару ферму часів комунізму, а у нову. І годуватимуть їх за канадською технологією з канадськими надоями – щоправда, вони ще цього не знають… Взагалі, ці коровам будуть елітними, бо за усім, що вони споживатимуть, і що – віддаватимуть молоком, будуть пильнувати іноземні консультанти. Коровам навіть сінаж та силос на зиму завозять у таких собі сучасних палетах. До слова, за канадськими стандартами уже зараз на Львівщині працює 9 фермерських господарств, ще два – у Тернопільській та Франківській областях. Кількість охочих фермерів постійно зростає. Уже за тиждень-другий на Самбірщині – у Ваньковичах та Новосілках, за словами голови РДА Миколи Фрея, відкривають ще дві сімейні ферми. Більше року тому, приємно згадати, у селі Бабино на Самбірщині молодий хлопака Микола Бурак, вивчившись на юриста, став власником канадсько-бабинської ферми на власному подвір’ї. Коли у день нагірненського свята його побачив голова ЛОДА Олег Синютка, то, наче у доброго приятеля, запитав: чому не збільшує поголів’я? Микола не розгубився перед гнівним запитанням губернатора і відповів, що збільшує не поголів’я, а надої. Нині його корови дають на добу по 40 літрів молока. Хто знається на скотарстві, відразу скаже: то не Бабино, то – Канада…
Роман ІВАНЧУК.