У Торчиновичах вирішили відкласти «шлюб» зі Стрілковичами
Говорили-балакали… Чомусь саме ця приповідка, але без “заплакали” прийшла на думку, коли посидів на нараді у Самбірському “білому домі”. Нараді, можна сказати, міжрайонній. Мова про децентралізацію, якою всі були захоплені останні півроку. Як відомо, сільські громади мали визначитися з тим, чи брати “шлюб” зі сусідами і розпочинати нове фінансове життя, чи ні.
Як відомо, громади Сусідовицької та Лютовиської сільрад вирішили об’єднатися з Воютицькою. Торчиновицька сільрада виявила бажання згуртуватися з Стрілковицькою. І все воно так і було, і навіть провели б вибори в об’єднані громади, якби не треба було міняти меж районів. Але розпочавши справу, треба її продовжувати. Тобто, як велить Закон, Самбірщина, до якої приєднуються, має оплати якійсь організації, що буде перемальовувати карти двох районів, більше 200 тисяч гривень. Сума немала, але нікуди від неї не втечеш. Проте, громада Торчиновицької сільради начебто передумала об’єднуватися зі Стрілковицькою, і, щоб почути правду з перших уст, якраз і збиралася оця нарада. Самбірщину представляли наші очільники Віталій Кімак, Руслана Ревть, Михайло Павлючик, з боку гірського району прибули голова ради Тетяна Терлецька, Торчиновицький сільський голова Зеновій Припін. Були представники Воютич, Лютовиськ, Сусідович, але вони, здається, були зайвими на тому з’ясуванні географічних ситуацій, бо згідні на об’єднання. А от Торчиновичі устами очільника сказали, що все начебто було добре, що всі експертизи, висновки пройшли у Львові та навіть на рівні Кабінету Міністрів, але пану Припіну, який до виборів був депутатом районної ради, сільським активістом і начебто свідком всього того, що відбувалося, здалося, що на першому етапі тодішня сільська влада схибила. Мовляв, не було широкого публічного обговорення теми, мовляв, і освіта, і медицина наразі підв’язані до Старого Самбора, і як це різати по живому? Як ми зрозуміли з короткого виступу та реплік, громада Торчиновицької сільради не готова до змін. Слухаючи всі ті розмови, місцями нас охоплювало відчуття того, що начебто Самбірщина зацікавлена у тому, аби всі села від Бачини і до Ваньович приєдналися до Стрілкович. Та ні, на все має бути воля громади. І якщо раптом громада у чомусь засумнівалася, то і “шлюб” буде, як би це ліпше сказати, фіктивним або небажаним. Насправді, силоміць милим не будеш. Одне слово, справу наразі призупинили на невизначений проміжок часу. Шкода тільки зусиль попереднього сільського голови Торчинович Івана Проця, який тривалий час виношував тему об’єднання зі стрілковичанами. У кулуарах цієї теми заговорили про дещо іншу причину відмови від об’єднання. Якщо згуртування відбудеться, то відбудуться і нові вибори війта. І, не виключено, постане дилема: кого швидше нарід обере: Стрілковицького голову Ярослава Шеховича, чи Торчиновицького – Зеновія Припіна. Мабуть, тільки після того, коли ця посада буде “поділена”, знову заговорять про об’єднання двох громад з двох районів. Але це тільки наше припущення.
Роман ІВАНЧУК.