Ігор Трухим «балує» місцевих мешканців тим, що може влізти у занедбаний підвал багатоповерхівки

SambirWZ
2

Ігор Трухим «балує» місцевих мешканців тим, що може влізти у занедбаний підвал багатоповерхівки

До своїх перших 100 днів при владі підходить мер Старого Самбора Ігор Трухим. Офіційне “святкування”, очевидно, з участю журналістів (такий, як правило, формат) відбудеться десь на початку березня, бо Ігор Станіславович планує довершити (щоб прозвітувати) ще кілька цікавих справ. Але таку собі репетицію ми з ним уже провели.

Для початку порівняли його попередню поважну посаду – першого заступника голови РДА, з нинішньою. Пан Ігор твердить, що в “білому домі” працювати було легше. Там чітка владна вертикаль, визначене коло обов’язків і в цій системі навіть друга особа району почувається прогнозовано. Очолювати міську громаду з її численними турботами, коли нема грошей, складно. Але на долю не жаліється, бо знає, куди і навіщо йшов. Процес адаптації пан Трухим пройшов успішно і з невпевненого на початках перетворюється у впливового, перестає вестися на бздури чи провокації містечкових політиків, наживає керівного авторитету серед собі подібних. Чесно сказати, за 100 днів небагато утнеш, але щось таки є. Зокрема, започаткував інформаційний сайт міської ради і робота влади стане відкритою. Більше того, біля міськради буде інформаційний стенд і ті, які не знаються на Інтернеті, будуть здобувати інформацію з паперу на стіні. З приходом у Старий Самбір Ігоря Трухима пішли на експеримент і освічують місто  уночі. До того з дванадцятої ночі воно поринало у темінь і було схоже на велике село… Встановили 5 контейнерів на сміття на вулиці Шевченка. Виготовили їх на одному з комунальних підприємств міста і обійшлися вони дешевше, ніж якби купували. Тамтешні мешканці разом з владою влаштували громадські слухання, визначили місця “дислокації” сміттєзбірників і обіцяли не засмічувати вулицю. У найближчих намірах – підсипати дорогу на цвинтар, бо її постійно дощові води розмивають… Міський голова виїжджає на скарги людей, а в одному з будинків у колишньому військовому містечку шокував обивателів – сам поліз у наповнений водою підвал. Жителі казали, що жоден інший мер їх так не “балував”… Ще один пункт: незважаючи на зиму, комунальники почистили канави на деяких вулицях, обрізали аварійні гілки на старих деревах. Втіхою для молодого і нового мера стало те, що чи не вперше в історії райцентру заклали у бюджеті 150 тисяч гривень для водоканалу. Частину – на придбання автомобіля – щоб начальник на прориви не возив робітників своїм авто, частину – на компенсацію різниці у тарифах. Працюють над другою чергою реконструкції водогону. З приводу участі у конкурсах проектів чи мікропроектів (щоб грошей у місто залучити) теж є певні напрацювання, які  Ігор Станіславович пов’язує зі співпрацею з головою районної ради Тетяною Терлецькою. У планах – встановлення разом з громадою огорожі довкола цвинтаря, встановлення дитячих майданчиків, реконструкція садочка №1… Як ми збагнули, чоловік по-новому глянув на Старий Самбір з його проблемами і взагалі, пробує позиціювати себе не стільки як політик, скільки як господар, вважаючи, що у комунальному житті не існує дрібниць.

Хоча політика наздогнала. Опоненти (без них нудно було б при владі) відразу накинулися. Здається, ще нічого не встиг зробити – ні доброго, ні поганого, а вже “став найбільшим злом” Старого Самбора. Але, зізнається пан Ігор, якщо на початку йому було незручно через це, то потім дав собі спокій – знав, на яку посаду йде. Шанує об’єктивну критику, готовий дослухатися, разом з опонентами шукати істину, але обливання брудом заради обливання брудом – це містечковий примітивізм… Та найгірше, коли про “зло” почула мама і боляче зреагувала. Матерям важко пояснювати, чому так говорять про їхніх дітей. Для них вони діти, а не мери…

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар