Чотирилапі «сапери» та їхні наставники

Коли на вулицях Самбора бачу військових, то ставлюся до них з якоюсь особливою повагою. Одразу виникають питання: уже були на сході, чи ні, уже зазирали смерті у вічі, чи ні?.. Але не пасує про таке питати у кожного… Однак цього разу традицію порушив і просто так підійшов до двох молодих хлопців. А все тому, що поруч з ними були їхні вихованці – пошукові собаки. Може самбірські сапери і раніше мали у своїх рядах кінологів, а ми про це не знали?

Знайомимося – Богдан Петренко виховує “Джессі”, а Михайло Борецький – “Чарлі”. Перед тим, як братися за нову справу, а тим паче, вчити песиків реагувати на міни, хлопці самі пройшли науку у Кам’янець-Подільському навчальному центрі розмінування. Похвалилися, що собаки уже реагують на метал. І коли ще трохи підівчаться, то поїдуть разом з ними на схід. Ми дізналися, що чотирилапі “сапери”, коли у полі знаходять міну,  зупиняються, а не починають рити землю, чи лапами її “розковирювати”. Ми подивилися на собак зі співчуттям – на полі розмінування всіляке може трапитися… Собачки породи лабрадор були слухняними і коли господарі запропонували їм сфотографуватися для газети, не заперечували, а мирно вмостилися біля ніг наставників. Наостанок військовики додали, що до відправки на фронт готуються ще дві собаки – німецькі вівчарки “Джек” і “Джесі” та їхні господарі Микола Кухар і Михайло Дуднік…

А ми недавно вичитали в Інтеренті, що Донбас щиро встелений всілякими мінами, розтяжками, снарядами, які не розірвалися… І знадобиться щонайменше років десять, аби земля більше не чатувала смертельною небезпекою.

Роман ІВАНЧУК.