Голосуючи за пляц для сина, батько-депутат повинен «зректися» рідної дитини

Як тільки у Старий Самбір прийшли нові владоможці, з’явилася свіжа земельна проблема. Нагадаємо – там коштом міста розробляли проект забудови кварталу для вояків АТО. Все начебто напрочуд благородно…

Неблагородним виявився тільки той момент, що на тому ж кварталі захотіли мати пляци і інші особи, які не мали жодного стосунку до військових дій на сході, зате були близькими до тодішньої влади. Ні, ми не сперечаємося – кожен має право на шмат ґрунту, але мораль­ний бік справи геть нікудишній. Нові обранці, виявивши таку мо­ральну невідповідність, додавши до неї те, що квартал розроблявся за гривні бюджету, вирішили на­вести справедливість, звернув­шись до суду. З того часу ми більше нічого про ту землю не чули.

І ось минулого тижня надходить інформація, що ніщо не забуте… За повідомленням прокурора у Старосамбірському районі Та­раса Гавриляка, на чотирьох фігурантів справи склали протоколи про корупцію і один з них уже здобув вивершення у суді. Чоловікові, який мав причетність до цього голосу­вання на сесії попереднього скли­кання, а справа стосувалася виді­лення пляцу його синові – дали по­карання: 3400 гривень штрафу. Міський голова Ігор Трухим заз­начив, що подали до суду одну справу, бо за суд міськрада мала платити як позивач. Тому відразу витратити стільки грошей на усі чотири протоколи містові було б складно. Проте, коли вже є одне рішення, то за ним, ймовірно, підуть і три інші. Тарас Гавриляк пояснив нам, що то тільки покаран­ня за адмінпротоколом про коруп­цію. Після цього, не виключено, влада через суд відбиратиме зем­лю у тих, хто, з її точки зору, непра­вильно отримав. Отож, епопея про­довжиться.

Хоча, мусимо признатися, у тому, що депутатів покарали за ко­рупцію, у нашому розумінні, була якась новизна. Прокурор нам уже на хлопський розум пояснював про “конфлікт інтересів”. Виявляється, тато-депутат не мав права голосу­вати за землю для сина. Він мав чесно і уголос розповісти про те, що в проекті рішення значиться прізвище дуже близького родича, і сам не міг голосувати за це. Або утриматися. Коли ж підняв руку “за”, автоматично став корупціо­нером. А ми й не знали. Щоб наш кореспондент ще ліпше зрозумів корупційну складову у проблемах “конфлікту інтересів”, пан Гаври- ляк навів приклад: коли, скажімо, депутати голосують за надбавки чи премії міському голові, то міський голова не може сам голосувати за свої статки чи надбавки.

Цікавий у нас закон про коруп­цію…

Роман ІВАНЧУК.