В ратуші «узаконили» Юрія Гамара та Юрія Дмитришина

SambirWZ
10

В ратуші «узаконили» Юрія Гамара та Юрія Дмитришина

Тепер на Юрія Переможця (6 травня) у Самборі буде велике свято

Відбулася перша сесія Самбірської міської ради нового скликання. Спочатку обранці зустрілися у залі засідань і керівник територіальної виборчої комісії Галина Скробало розповіла, кого обрали до влади і від яких партій. Представила депутатам нового міського голову Юрія Гамара і запросила до президії. Чомусь надали слово Степану Кузю і він нагадав колегам про смерть Небесної Сотні, про фронт на сході України, закликав бути чесними і відкрити у Самборі свої “фронти” – боротьби з корупцією, економічний “фронт” з відновлення промислових підприємств, “фронт” за сприяння малому та середньому бізнесу. Зрештою, сказав, що Самбір має стати комфортним для самбірян. Будемо вважати, що то програмний виступ одного з найстарших та найдосвідченіших депутатів від імені усіх.

Далі слово надали першому заступникові міського голови (попереднього скликання) Івану Лопушанському для передачі символу влади – булави. От не щастить у  місті в силу різних обставин, щоб мер колишній передавав теперішньому булаву. Іван Іванович сказав, що Тарас Копиляк готовий був прийти, але його ніхто не запрошував. Пан Лопушанський розповів про керівну команду, яка урядувала в місті до того, згадав ремонти доріг, тротуарів, нагадав, як нелегко було вирішувати численні проблеми, у тому  числі і ті, що виникли внаслідок трьох стихій. Ще говорив про співпрацю з міжнародними інституціями, завдяки яким у місто почали надходити гроші розмаїтих проектів. Позитивних змін у місті не побачив тільки той, який не хотів цього бачити, вважав Іван Іванович, і тим самим дав зрозуміти новообраним, мовляв, зробіть більше. Наостанок подякував членам виконкому, депутатам попереднього скликання, комунальникам за добру працю. А ще зазначив, що перед виборами вдалося випросити у Львові 800 тисяч гривень на ремонт вулиці Івана Франка. І хоч дорога не на балансі міста, але порадив новій владі освоїти кошти, поки гарна погода.

Потім виступив помічник-консультант народного депутати України Андрія Лопушанського Ігор Несторак. Він зачитав, як сам назвав, «вірчу грамоту» від народного депутата. Чому «вірчу», ми не збагнули, але то було привітання Юрію Гамару з обранням мером та депутатам і запевнення у тісній співпраці. З нашої точки зору, то був тонкий натяк на те, що раніше такої співпраці не було.

А вже після того обранці вийшли на площу Ринок. Біля пам’ятника Оранті міський голова та депутати склали присягу. Юрій Гамар звернувся до громади, яка хутенько зібралася, як на таку подію, виголосив «інавгураційну» промову. Ми б виділили основне. Юрій Петрович наголосив, що зараз треба забути усім про приналежність до якихось партій, а працювати на розвиток міста. Від імені районної влади слово надали голові райради Віталію Кімаку, який акцентував увагу на співпраці двох сусідніх влад, бо місто і район сприймаються, як одне ціле.

Після урочистостей у центрі міста, спільної молитви, покладання квітів до могил воїнів АТО та пам’ятника Героям Небесної Сотні влада знову піднялася у сесійну залу для продовження роботи сесії. Основна інтрига була попереду – вибори секретаря міської ради. Нічого сенсаційного не сталося. Як і було відомо до того, Юрій Гамар запропонував на цю посаду Юрія Дмитришина. З’ясувалося, що у жодного з 34 депутатів та й мера не було до нього жодного запитання – аж нудно стало. Хоча запитання були на «репетиції» сесії міськради. У пана Юрія обранці мужньо запитували про його участь чи неучасть у доволі специфічній та резонансній події, що п’ять років тому виникла між родинами Дмитришиних та Партиків. Юрій Любомирович запевнив, що він не причетний до смерті людини, а причетний його батько… Тим не менше, мало що бракувало, аби на першій сесії не виник конфлікт, бо родич потерпілого в аварії був присутній. Ми собі думаємо, що ця тема чи одним, чи другим боком ще з’явиться у ратуші.

Цікава реакція депутатів. Перед першою сесією то там, то сям чути було, що за запропонованих мером заступників голосували начебто не будуть. Але все пішло настільки добре, що Юрій Дмитришин набрав з першого заходу 20 голосів. Нагадаємо, для рішення було достатньо 18. Це обрання можна прокоментувати приблизно так: Юрій Гамар має право пропонувати посади тим, кому довіряє, з ким комфортно йому буде працювати, а вже справа депутатів, які так само є владою, мати свою позицію, або позицію мера. Але навіщо тоді було кілька вечорів перед тим «хороводи біля ратушу водити» і розповідали про своє ставлення до імовірних заступників мера.

Якщо далі так піде, то, зрозуміло, пройдуть і інші, яких пропонуватиме мер, наприклад, львів’янина, який є чиїмось кумом, чи тих, які були при владі у часи Януковича, чи когось, хто був на заробітках у Лондоні… (Проте, після Революції Гідності та подій на сході до влади мають приходити максимально чисті і з бездоганною репутацією фахівці). Але знову ж таки, повторюємося, міський голова має право на свою команду, з якою ділитиме проблеми міста. Чи погодяться депутати, нам нині складно щось казати, бо наступна сесія відбудеться майже через місяць. Адже, згідно із законом, за 20 робочих днів до наступної сесії мають бути оприлюднені проекти рішень міськради. Отож, невдовзі матимемо нагоду вивчати ці проекти. Судячи з усього, владні інтриги ще попереду. Хоча цілком імовірно, інтриг не буде. Якщо обранці у режимі таємного голосування віддали кандидатурі Юрія Гамара – Юрію Дмитришину 20 голосів, то, відкрито голосуючи за інших заступників, які мають стати членами виконкому, голосів буде ще більше. З другого боку, прогнозувати, як голосуватиме новий депутатський корпус, також складно… Сміємо щось крамольне сказати: стара владна команда з ратуші уже відійшла, а нові заступники, для яких роботи буде вистачати уже і негайно,  прийдуть невідомо коли. То може не відтягувати сесію так надовго, бо місто – живий організм і залишати його  без укомплектованої керівної верхівки – непросто.

Ще треба сказати, що хоч до Юрія Дмитришина як майбутнього секретаря ради запитань не було, він сам розповів про досягнуте у житті. Народився у Санкт-Петербурзі, але з чотирьох місяців живе в Самборі. Закінчив першу школу, історичний факультет Дрогобицького педуніверситету (з відзнакою), потім правничий факультет Львівського університету імені Івана Франка. Захистив дисертацію, працює доцентом Дрогобицького педуніверситету. Треба сказати, послужний список справді поважний. В ратуші свого часу  уже був академік, тепер буде доцент.

Потім обранці затвердили склад депутатських комісій. Мандатну та з питань законності очолив Роман Пицик, бюджетну – Світлана Дудко, комунальну та економіки – Степан Кузьо, земельну – Юрій Лешкович, соціального захисту і охорони здоров’я – Роман Павлішак, освіти, духовності – Любов Мосійчук, житлово-комунальну  та з питань підприємництва – Іван Мацьків.

Наступного дня міський голова зібрав працівників ратуші, керівників відділів, управлінь. Багато уваги приділив дисципліні праці. І, як нам розповіли, був дуже дружелюбно налаштований, нікого не збирається звільняти. Головне – професійне виконання обов’язків.

 

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар