Горянам – що «віз», що «безвіз»…

Не так давно Україна, а головно – українські чиновники, заплескали від радості: Європа дозволила нам безвізові подорожі. Сказати, що земляки втішилися від того, не можу, радше прийняли гарну звістку байдуже, хоча тішилися тим, що нарешті Європа починає нас поважати…

Байдужість можна оправдати тим, що кому треба було їхати за кордон, все одно їхав, виробляючи візи…

Ми відміряли кілька тижнів і поцікавилися, чи є на наших теренах ажіотаж на тему біометричних паспортів, без яких “безвіз” нічого не вартує. Керівник міграційної служби зі Старого Самбора Ігор Піхоцький сказав, що ажіотажу нікого – звичний ритм роботи і, якщо кореспондентові “Високого Замку” потрібний біометричний паспорт, то може приїжджати хоч уже, бо черга у десять осіб – не черга, а люди, зважаючи на повагу до газети, її представника  без черги пропустять… Спокій у відомстві Ігор Михайлович пояснив тим, що більшість люду має посвідки членів Малого прикордонного руху і цього  вистачає на роки. Колега пана Піхоцького Андрій Мацковський зі Самбора майже повторив слова Ігоря Михайловича. Ажіотажу нема, перші дні після прийняття “безвізу” нарід пішов активніше, але зараз – ніяких проблем.

Роман ІВАНЧУК.