Грізну зимову «сесію» мерія і комунальники склали на «двійку» – думка виборців
Критикувати – то вам не сніг лопатами розгрібати
Початок минулого тижня у Самборі був ознаменований сніговою стихією. Ми розуміємо, що стихія – вона і в Африці стихія, але в Самборі то було щось особливе. Мені як журналісту легше було сидіти в офісі і відповідати на телефонні дзвінки, ніж ходити слизькими вулицями і “вуха у вуха” слухати те, що нарід думає про ратушу та комунальників. Причому, у цих емоційних розмовах було відчуття того, що у снігопадах винні журналісти, бо слабо, мало і некритично пишуть. Якби від нашої писанини сипався пісочок на тротуари, то ми б писали зранку і до ночі.
Хоча насправді зранку і до ночі мали працювати комунальники – у них же стихії не кожен день. Навіть на тих вихідних, коли щедро мело, техніка мала їздити постійно і розгрібати намети. Певна річ, їхньої роботи не було б видно, бо все і відразу задувало, але ми б не мали наступних днів того, що мали. У понеділок годі було добратися на роботу не те що з периферії, а й рухатися по центру. Тільки позаминулого вівторка, і то під вечір, наші агенти побачили машину, яка пісочок сіяла. Лише подекуди були підсипані тротуари. Що вже казати про образи тих, які падали… Традиційно як на такі ситуації журналісти телефонують до Володимира Чаплинського у травматологію і питають, як у нього справи? Цього разу вирішили не турбувати медиків, розуміючи, що у них вистачає пацієнтів. Інформація про поломані руки-ноги і дорогоцінне лікування надходила до нас постійно.
Ми б найменше хотіли порівнювати нинішній снігопад з попередніми роками, але раніше двірники працювали протягом усього дня і кайлом товкли старий лід. Уже не кажемо про те, що підсипали пісочком… Але мусимо пригадати той час, коли комунальним підприємством керував Андрій Сліпецький. Той літав по місту і контролював хід робіт. А вночі, коли сипало снігом, сідав сам на трактор і горнув кучугури. Це не в докір нинішнім керівникам “Об’єднаного” – насправді, не будуть же всі такі, як Сліпецький.
Можна ще багато писати на цю вдячну тему, бо нема нічого простішого, як знущатися над владою, яка не дала собі раду з зимовою “сесією” – чи не першим серйозним випробуванням. Сміємо думати, що якби мер нинішній Юрій Гамар був зараз не мером, а, наприклад, керівником місцевої Самооборони, то той, який би сидів в ратуші при слизьких дорогах в місті, був би “люблений по повній програмі”…
Коли позаминулого вівторка в ратушу прийшли депутати на чергову позачергову сесію, то чомусь жоден з них не попросив мера прокоментувати, як мужньо комунальники, та й він сам, борються з наслідками стихії. І це при тому, що, за нашими оперативними даними, руку зламала мама одного з депутатів міськради. Акурат біля ратуші…
Роман ІВАНЧУК.