Чому територіальна реформа лякає «швидких» медиків?

SambirWZ
46

Чому територіальна реформа лякає «швидких» медиків?

Все почалося з того, що у 2013-му “швидких” медиків реформували. У результаті новацій, “швидка” вийшла зі складу центральних районних лікарень і виокремилася у самостійну структуру. На початках немало скептиків не вірили в успіх такої “авантюри”, але два роки потому факти заговорили про користь. Принаймні, у цьому запевняють у Старосамбірському відділенні екстреної допомоги. А щоб не бути голослівними, керівник підстанції Олексій Калабаня навів кілька фактів.

Пригадали “швидкі” медики, як переходили з районного підпорядкування в обласне. Мали тоді на весь район 6 автівок, 6 медичних сумок із місячним запасом медикаментів і 2 тонни пального. Але до честі головного лікаря ЦРЛ Юрія Войтіва, екстрену медицину не “відселили” зі старих приміщень, як то сталося в деяких районах, та й карети “швидких” теж дісталися справні. Ба більше, екстрені медики і далі тісно співпрацюють з колективом ЦРЛ – всі на одну справу працюють.

Олексій Йосипович пригадує, що на зорі  реформування “швидким” було несолодко, але, каже, пощастило з обласним керівництвом і головний лікар екстреної допомоги області Юрій Пацюрко подбав, аби нині в його підшефних було усе: від дорогих медикаментів – до автомобілів з GPS-навігацією. Лише за останній рік на Старосамбірщині врятували від інфаркту щонайменше 20 людей. Ні, звичайно, врятували більше, але тих 20 були в критичному стані і, аби мати надію на життя, потребували негайного введення відповідного препарату. Раніше про таке тут і мріяти не бралися – одна доза тих ліків коштує близько 25 тисяч гривень. А тепер препарат за потреби вводять безкоштовно. Мають і ліки для хворих гемофілією. Кажуть, горянам, Богу дякувати, той препарат не згодився, а от у сусід-ньому Самборі вже одну дозу використали. А це знову ж таки, когось із хворих звільнили від роздумів, де роздобути 70 тисяч гривень на ліки, без яких життя під загрозою.

Та є ще один позитивний момент у роботі екстреної медицини. Тепер всі колишні “швидкі” працюють в єдиній структурі. Тобто, якщо йде виклик на номер “103”, його приймає спільний для всієї області диспетчер і вже він скеровує на, скажімо, місце ДТП ті бригади і з тих населених пунктів, які найближче. Тобто, “швидкі” не діляться на “ваших” і “наших”, тому тепер, скажімо, старосамбірські Надиби, Сусідовичі чи Гуманець лікуються у самбірських бригад і всіх це влаштовує, бо так ближче. І в цьому світлі найбільше, що хвилює медиків сьогодні, що майбутня територіальна реформа поламає їхню вже майже відлагоджену за новими принципами роботу. Кажуть, що після того, як всі землі поділяться між громадами, то вести мову про якусь міжрайонну співпрацю “швидких” – і думати зась. Ну, не поїде тепер на ДТП у Ясеницю бригада “швидкої” з Турки хоча б з тієї причини, що громада, яка утримує своїх медиків своїм коштом, не дозволить тратитися на пальне і медикаменти для “чужаків”. І цього лікарі бояться найбільше. Бо доведеться знову повертатися до старого і в критичних ситуаціях розводити руками з розумінням, що  допомогти нічим не можуть. І то буде особливо гірко після теперішніх позитивних змін.

 

А от що справді не змінилося, як зізнався пан Калабаня, так це почасти нерозуміння деяких земляків:  для чого існують “швидкі допомоги”. Тому  Олексій  Йосипович  попросив нагадати читачам, що карети екстреної медицини не виїжджають на зубні болі, проведення судово-медичної експертизи, для вимірювання глюкози в крові чи запису ЕКГ за бажанням пацієнта. А найбільшою проблемою горян, на думку медиків, є те, що люди роками не займаються своїм здоров’ям, доводять себе до критичного стану, а далі уповають на “швидку” медицину, а якщо кому не дадуть ради – винні лікарі. А ще, каже пан Калабаня, мають екстрені медики, принаймні на Старосамбіщині, й іншу проблему. Держава повідомила людей, що “швидкі” зобов’язані прибути на виклик за 5-20 хвилин. В реальності зробити це не так просто, в гірському регіоні – практично неможливо. З одного боку, проїхати бездоріжжям нелегко. А з іншого, мають проблему з кадрами. Тобто, якщо Старосамбірський кущ обслуговує дві бригади, а в якийсь момент отримали три виклики з різних населених пунктів, то, логічно, що до когось виїхати не зможуть. Принаймні,  за 20 хвилин не з’являться точно. І з того приводу в медицині мають трохи жалю на місцевих депутатів, які регулярно звертаються до столичної влади й просять за усіх на світі, тільки не за екстрену медицину – аби в районі розширили штат “швидких” лікарів. Бо ж,  зрештою, просять не для себе, а щоби краще надавати послуги землякам і більше не пояснювати, чому до когось на виклик їдуть одразу, а комусь доводиться і почекати.

Олена ЛАВРИК

Вас це може зацікавити

Залишити комментар