Децентралізація продовжує об’єднути різні структури і недавно Самбірський лабораторний центр об’єднав колег зі Старого Самбора та Турки. Керівником призначили Надію ШПАК, яка керувала у Самборі, і ми вітаємо її з рівнем довіри обласного начальства. Роботи, звісно ж, побільшало, хвороб не поменшало, а тому ми запросили Надію Петрівну на зустріч з читачами. Ми уже переконалися за рівнем перегляду наших публікацій на сайті “Високий Замок. Самбірщина”, що медична тема залишається чи не найактуальнішою.
-Надіє Петрівно, з певними втратами, але ми все ж подолали ковід. Скажіть, будь ласка, чому столичні міністри лякають нас тим, що восени буде ще один карантин, ймовірно, пов’язаний з вірусом “Дельта”?
-Столичні міністри не ляпають, а прогнозують, бо штам, який ви назвали, циркулює нині у країнах Європи, в тому числі чи не найбільше в Росії. Враховуючи транспортні, міграційні потоки подорожувальників, ми справді можемо очікувати на “Дельту” і в Україні. Чи поглине нас цей вірус? Все залежить від того, як ми перебули традційний уже ковід, як вчасно змогли вакцинуватися. І головне – яка опірність нашого організму. Опірніть – це здатність протистояти недугам, це наш власний імунний захист, який здобувається правильним харчуванням, здоровим способом життя, відсутністю психологічних навантажень і так далі… На опірність в умовах пандемії вплине вакцинування і колективний імунітет… А про децентралізацію та об’єднання служби поговоримо наступного разу…
-Ми уже писали, що колись перевагу в газеті віддавали кількості захворілих, а тепер – вакцинованих. Усі ЗМІ рекламують вакцинацію як єдину панацею від ковіду, але люди все одно бояться наслідків, бо немало пацієнтів уже мають свої традиційні болячки. Щоб б ви порадили боягузам?
-Я б порадила не боягузам, а людям зі супутніми, хронічними захворюваннями вакцинуватися найперше, бо вони в групі ризику. Кількість смертей, які сталися у часі ковідної епідемії, були не від ковіду, а від ускладнень хронічних недуг. Я уже говорила в інтерв’ю вашій газеті, що у будь-якому випадку треба консультуватися зі своїм сімейним лікарем. Та довіряти йому – ви ж бо самі його обирали.
-Ви, мабуть, як ніхто інший, знаєте, які недуги, крім ковіду, нині почуваються на висоті і косять наші ряди?
-Ми щорічно моніторимо стан неінфекційних захворювань. Серед дорослого населення наш Самбірський район (в старих межах) має найвищі показники поширеності неінфекційних хвороб серед дорослого населення, зокрема 1860, 4, причому показник по Львівщині становить 1388, 94, а по районах області – 1369,3 осіб з розрахунку на 1 тисячу осіб. Тобто, хворіють люди багатьма недугами. Найбільше у нас хвороб органів серцево-судинної системи, новоутворення, хвороби органів дихання, травлення, інше. Але я хотіла б зазначити, що рівень виявлення хвороб залежить і від того, що маємо фахівців, здатних виявити вчасно ці захворювання…
-Надіє Петрівно, ці цифри і перелік хвороб, на жаль, не міняються, але поруч з тим, чи є щось таке, що вас найбільше переймає?
-За останні роки я спостерігаю дивну тенденцію: збільшилася кількість людей з розладами психіки та поведінки, нервової системи, хвороб ендокринної системи, сечо-статевої. Зокрема, що стосується психологічного стану людей. Не виключено, їх обсіли соціальні проблеми, сімейні неполадки і так чи інакше, страждає психіка та поведінка. Люди, вчіться брати себе в руки у прикрих ситуаціях! Я розумію, що стресів нині більше, ніж позитивних емоцій, але здоров’я поверти важко і воно вартніше, ніж якійсь тимчасові труднощі… Тепер для переконливості – цифри. Поширеність розладів психіки та поведінки у 2017 році було 49 випадках на 1 тисячу осіб, а у 2019-му – 71,4 осіб. Задумайтеся!
-Ми говорили про дорослих, але забули про дітей…
-Маємо незначний спад захворюваності дітей по роках, але загалом по Львівщині у маємо ріст. Зокрема, ендокринної системи – діабет, ожиріння, сечо-статевої та інші. Мене турбує, що з кожним роком зростає кількість захворювань органів травлення серед дітей. Якщо у 2019 році ми мали дітей з цією недугою 55,3 на тисячу дітей, то в підлітків уже 105 на тисячу. У два рази більше! Тепер про новоутворення серед дітей. 2019 рік – 7,7, підлітки – 14, і доросле населення – 58,4 на тисячу осіб. Я хотіла б звернути увагу батьків ще на одну прикру статистку. У нас за три роки виросла кількість ожирінь. Заберіть чадо від комп’ютерів, виженіть на вулицю, вчіть їх займатися спортом і займайтеся разом з ними. Проаналізуйте, на що даєте гроші дітям в продуктовий магазин. Під виглядом дешевизни їм продають абсолютно шкідливі солодкі продукти чи газовані різнокольорові напої. І зверніть увагу, скільки всього цього діти поїдають…
А захворювання кистково-м’язевої системи? Сказати статистику? У 2019 році було 35, 8 випадків на 1 тисячу осіб, а у підлітків така хвороба утричі значно частіше – 101, 5. То на якому етапі ми губимо здоров’я своїх дітей і хто в цьому винен? Таке враження, що батьки у наш час просто не переймаються здоров’ям дітей, бо не мають часу, або на заробітках, а бабусям-дідусям не до того – аби лиш ситі були та далеко від хати не відходили…
-Звідки у молодих людей рак і чому збільшується кількість онкохворих у дорослому віці?
-Рак може бути спадковим, набутим внаслідок того, що люди байдуже ставляться до перших проявів хвороби, не обстежуються вчасно і так далі. В нас з’явився свіжий термін “суцільна байдужість до власного здоровя”.
-Літо – пора отруєнь. Ми маємо уже якісь “симптоми”?
-Не “симптоми”, а ріст? Ні, Богу дякувати, ситуація зараз благополучна. Але немало батьків нині відправляє своїх дітей у відпочинкові табори. Щиро раджу їм перевірити умови проживання дитини там, якість харчування і таке інше. І головне – чи має табір офіційний дозвіл на функціонування. Як би це парадоксально не звучало, але деякі приватні структури самі собі відкривають дитячі табори відпочинку.
-Спека покликала людей, а головно – дітей, до водойм. Ми давно на питали у санітарних лікарів, чи безпечно там купатися? Не секрет, що основна наша річка – Дністер, стала таким собі колектором.
-Офіційно зареєстрованої рекреаційної зони на Дністрі у нас нема. Але люди ходять, їм не заборониш… Я й сама ходжу на Дністер, але напроти своїх Стрілкович.
-Як рятуватися від спеки? Порадьте щось як медик…
-Нічого нового не скажу. Засмагайте до десятої ранку, або після пятої перед вечором… Споживайте більше води. Без особливих потреб не виходіть на вулиці. Коли потрапляєте у приміщення, де працюють кондиціонери, чи в машині, старайтеся різко не “міняти клімат”… Хоча загалом мушу сказати, що і засмага має бути, бо це вітамін Д, це – укріплення кісткової системи, особливо у дітей. Якщо ідете на відпочинок до лісу чи на берег річки, шукайте місця, де низька трава, бо у високих – багато кліщів, небезпечних для життя.
Роман ІВАНЧУК.