Павло Грабський уточнив нашій газеті, як потрапив на керівну посаду. Виявляється, через знаменитий «Ліфт»…

SambirWZ
135
У попередньому спецвипуску ми представили читацькій громада нового заступника голови Самбірської РДА з гуманітарних питань Павла ГРАБСЬКОГО. Як відчув це призначення, так і написав.

Cказати, що був у захопленні від такого посадовця, не можу, хоча молодого чоловіка якщо десь і бачив, то тільки у ФБ, де він дуже активний. Коли райдержадміністрація представляла людям свого нового чиновника, то описала біографію, але головним чином – ті заклади, де навчався. Це добре, нам треба вчених людей, але я не знайшов нічого з трудової біографії. Тобто, людина, яка ніде не працювала, раптом стає куратором гуманітарного напрямку трьох колишній районів – освіта, культура, медицина, спорт і таке інше. Помітили ми, що пан Павло – шанувальник власного піару, але, радше всього, це не ґандж. Може це стиль життя, бо якщо не припіднесеш себе, то хто тебе помітить… Зрештою, не буду повторювати те, що вже писав, чи на що натякав. Не повертався б до цієї теми, вважаючи, що наступних разів уже буду показувати пана заступника в ділі, але він сам запросив мене на знайомство до свого кабінету і не заперечував, коли я витягнув блокнот…    

Якщо правильно збагнув, він просто хотів дещо поглибити, розтлумачити, уточнити – має право… До описаної раніше біографії претензій не мав і чомусь почав пояснювати, що на вибори голови Хирівської міської ради йшов з лозунгом, що усі, хто був при владі до десяти років, має йти геть, позаяк використали свій владний ресурс. А його противники все перекрутили, мовляв, треба гнати всіх, хто 15 років при владі… То типу натяк на Івана ГОЛУБЦЯ, який так довго керував у містечку… Навіщо Павло Павлович мені про це говорив, якщо я в принципі не зачіпав його передвиборчої кампанії, поняття не маю.

Зреагував на нашу фразу «активний активіст». Не думаю, що то щось образливе. Є активісти – люди небайдужі, які гуртують біля себе інших, творять добрі справи, критикують діючу владу, бо їм здається, що вони на цих посадах були б кращі. А активні активісти – це ті, що все це роблять, але якось занадто показово – інколи не знаєш, чи людина так щиро за справу уболіває, чи себе припідносить… Так ось, у розмові пан Грабський зазначив, що він завжди був активним, а не лише, мовляв, у передвиборчий час… Заради того, щоб заробити грошей на поїздку в Чикаго на науку, поїхав до Польщі, але в Америку не потрапив, бо почалися карантинні обмеження… А тут акурат вибори. От і вирішив спробувати свої сили. Павло Павлович пишається результатом власної праці, бо здобув 1488 голосів у громаді, а переможниця Мирослава КОРОЛЮК – 1736. Різниця не дуже велика…

Я згадував у попередній публікації, що активіста Павла у передвиборчий час приймав сам голова Служби автомобільних доріг Олег БЕРЕЗА, після чого мій співрозмовник написав оптимістичний пост про ремонт дороги Нижанковичі-Хирів-Скелівка-Самбір. Складалося враження з того поста, що якби не подорож пана Павла у Службу, то нич би не було… Заступник голови РДА пояснив мені, що він їздив у Львів, щоб уточнити терміни початку виконання робіт. Обласний чиновник особисто прийняв його через настирливість та наполегливість. Ці риси дав йому спорт – зізнався, що є Майстром спорту з пауерліфтингу…

Перед поїздкою до дорожників глибоко вивчав ситуацію, адже ще у 2016 році польський уряд видав кредит на ремонт доріг прикордоння, але кредит був заморожений… Не заперечую наполегливості пана Павла, але для того, щоб ремонт цього шляху розпочався, докладав зусиль не лише він, але й громади сіл ще задовго до того, як на політичних небосхилах з’явився пан Грабський. Були пікети, кримінальні справи проти блокувальників, численні звернення, блокування, поїздки місцевих чиновників до Львова, публікації у пресі… Тут би якось розібратися, чийого поту більше спало на ремонт багатостраждальної траси.

І наприкінці нашої розмови Павлов Павлович заговорив про те, що його, мабуть, найбільше «різануло». Я писав, що просто так без сильного протеже в області він не потрапив би на таку поважну районну посаду, тим паче, допустив я, голова РДА Іван ІЛЬЧИШИН, либонь, і не був з ним знайомий так добре, щоб відразу запропонувати кураторство гуманітарної сфери. Ну, повірте, я вже прожив довгий журналістський вік і не важко здогадуватися, хто звідки на посадах береться. Але у пана Павла інша точка зору. Я, каже він, спілкуюся з депутатами різних рівнів, а шеф Іван Ільчишин, який має багато позитивних якостей, і сам може відчути, чи фахова людина перед ним. Зрештою, результат виборів голови Хирівської громади – 1488 голосів, показав авторитет пана Павла, який і після виборів працював заради людей. Зрештою, це кредит довіри… І він вирішив залишатися тут. Претендент на поважну посаду пройшов систему «Ліфт» – відбір керівних кадрів, пройшов усі співбесіди у високих посадовців Львівщини і йому повірили. І це лише за правління Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО молоді перспективні люди України можуть так легко приходити до влади. От одному із заступників голови ЛОДА, наприклад, лише 31 рік і ніхто з цього трагедії не творить… Та й я не творю, охоче приймаю версію пана Павла потрапляння на посаду. Тільки чогось не хочеться виглядати дурником, бо сучасний «Ліфт» з усіма своїми прозоростями обирав почасти такі кадри, що диву давався… Кадри все одно розставляв головний «Ліфтер», скажімо голова ЛОДА.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар