Ця історія дуже цікава і висновки до неї дещо неоднозначні. Кожен з нас може потрапити під скорочення, а от чи законне воно? Для початку процитуємо першоджерело – нашого колегу Миколу СЕНЕЙКА, який, радше всього, посилався на адвоката потерпілої:
«Своєрідний подарунок до дня вчителя зробив Ірині ЛАПИЦЬКІЙ суд м. Старого Самбора – він своїм рішенням від 1 жовтня через чотири роки повернув її на посаду директорки Навчально-виховного комплексу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад ім. о. І.Могильницького» с. Міженець Добромильської міської ради Самбірського району.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Водночас з поновленням на посаді Ірині Лапицькій за вимушений прогул належить компенсація зарплати. Це стало неабиякою проблемою для нинішнього голови Добромильської міської ради Петра КУЛЯСА, адже вільних коштів у місцевому бюджеті немає. Вартувало б, щоб цю суму повертали ті, що виносили упереджене рішення.
Нагадаємо, що у вересні 2017 року під час атестації комісія визнала, що директорка НВК ім. о. І.Могильницького Ірина Лапицька не відповідає займаній посаді. Відтак наказом голови сільської ради її було звільнено.
Чомусь комісія не зважила на те, що до цього Ірина Лапицька двадцять років успішно очолювала школу, їй присвоєно вищу освітню категорію, статус «Старшого вчителя», має папку різних нагород якраз за професійну діяльність. Написала і видала краєзнавчу книжку. На минулих виборах її обрали депутатом Добромильської міської ради за списком Української Галицької Партії.
Але з різних причин у місцевому суді затягувався розгляд позовної заяви Ірини Лапицької про визнання її звільнення з посади незаконним. Нарешті у цій справі поставлено останню крапку».
Сміємо думати, що до останньої крапки далекувато. Ми зустрілися з лідером громади Петром Кулясом. Розповів, що до рішення суду і не знаючи, яким воно буде, сесія ради прийняла рішення реформувати НВК, тобто розділити школу і садочок, які раніше були єдиним комплексом, на дві окремі освітянські структури. Тобто, того НВК, який був за пані Лапицької, уже нема. У владному Добромилі тепер треба думати, на яку посаду поновлювати пані Ірину, якщо рішення суду треба виконувати? Ще не знати, як поставиться до цього поновлення колектив і батьки дітей, але і ця обставина не матиме впливу на виконання волі Феміди. Найгірше, що поновленій директорці, яка давно на пенсії, треба виплатити 300 тисяч гривень. Микола Сенейко мав рацію, коли писав, що вільних коштів просто нема… Ми уточнили у Петра Петровича, що для освіти громади можна було б зробити на ці гроші? І почули у відповідь – відремонтувати, наприклад, покрівлю над спортзалом у Нижанковицькій школі. Це пишемо для того, щоб ви оцінили, у яку суму обійшлася громаді помилка тих, які звільняли пані Лапицьку. Звільняли, до слова, керівники колишньої Міженецької ОТГ, а розраховуватися треба ні в чому невинним керівникам нинішньої Добромильської ТГ. Несправедливо, але нічого не вдієш. Чи буде поновлена на посаді директорка отримувати суму компенсації частинами, чи відразу все, Петро Куляс не уточнив. Так чи інакше, а треба вносити зміни до бюджету.
І нарешті те, що нас найбільше вразило у цій історії. 4 роки Старосамбірський суд розглядав цю справу! Ми розуміємо, що суддів не було, що справ багато, але й Феміда мала б розуміти, що такі питання треба вирішувати швидко, бо у разі позитивного рішення хтось має відшкодовувати втрачену зарплату. Ну, явно не суд відшкодовує, а громади коштом платників податків. І можемо допустити, що є й вина суду у тому, що стільки грошей Добромильська влада має тепер виплатити в одну кишеню. Якось воно не по-державницьки…
Роман ІВАНЧУК.