а матір, приречену на смерть, оголосив її послідовницею
Кілька тижнів тому Україною розлетілася новина про те, що в Самборі син убив матір і ще якийсь час жив з трупом в одній квартирі. Ми відразу звязалися з представниками поліції і з’ясували, що чоловік психічно хворий. Хто б сумнівався? На чию здорову голову налізе таке паскудство. Але тоді обіцяли, що як тільки щось проясниться, то дамо вам знати. Хоча аналізувати вчинки хворої людини дуже непросто.
Один з телеканалів проводив своє розслідування, опитуючи сусідів багатоповерхівки на Шухевича. Чесно сказати, сюжет аж надто сумний. Загибла пані Оксана вчителювала у Самборі, мала чудову репутацію і грамотним виховала сина Олега. Навіть називала його вундеркіндом. На відмінно закінчив школу та університет, добре знався на біології, володів кількома мовами. Жодної агресії не проявляв. Своєрідним став після того, як повернувся із Закарпаття, де вчителював. Сусіди почали помічати за ним дивні вчинки. Скажімо, міг у своїй квартирі о четвертій ранку увімкнути на повний голос музику… Вигадав якусь свою релігію і вважав, що мама є послідовницею релігії. Зізнавався, що чує якісь голоси і розмовляє з дияволом. Останнім часом мати та син нечасто виходили з помешкання. Сусідка приносила їм дещо з харчів. Дивно було, що син відчиняв двері, на порозі брав харчі, а в квартиру не пускав нікого. Це викликало підозри і одного разу сусіди збентежено викликали поліцію. Потрапляли в квартиру хитрістю. Наче давала через привідчинені двері продукти, а тим часом, поліціянти і увійшли. Те, що побачили, шокувало. В квартирі безлад, на ліжку мертва жінка, багато екзортичної літератури. Виявляється, Олег і не планував ховати матір. Ну, нічого дивного – психіка порушена… З’ясувалося, що мати часто була голодною і від того втрачала свідомість… Дивним є і те, що жінка, знаючи про хворобу сина, ймовірно, шизофренію, бо не могла не знати, нічого не робила задля того, аби його лікувати. Сусіди думають, що то була сліпа материнська любов, коли в усьому потакаєш хворому синові… І бачите, як печально усе скінчилося… Ніяк не візьмемо втямки, чому пані Оксана, відчуваючи небезпеку та неадекватність сина, не рятувалася, нікому не поскаржилася, не вдарила на сполох.
Олег, радше всього, буде визнаний неосудним, а відтак скерують його на примусове лікування. Взагалі, це давня та прикра проблема – серед нас живуть психічно невнормовані люди, від яких невідомо чого чекати, вони ходять по вулицях, ведуть себе неадекватно і нема на це ради… Є певна специфіка лікування таких пацієнтів, яка дозволяє їм перебувати не в стінах спеціалізованого закладу. От і терпимо.
Роман ІВАНЧУК.