Мабуть, кожна рада має свого хранителя регламенту як от Добромиська – Семена ЦЕБАКА. Чоловік він знаний, багато літ відпрацював у Старосамбірському «білому домі» на посаді чи то заступника голови РДА, чи то керівника управління соціального захисту, місцями судився, суди вигравав, то ж у юридичних питання рівному йому нема.
СЕСІЯ ради розпочалася з його виступу з приводу того, що не братиме участь у голосуваннях, оскільки лиш день перед тим йому надіслали проєкети рішень і то з поштової скриньки першої заступниці Тетяни ТЕРЛЕЦЬКОЇ. Мовляв, не мав часу ознайомитися, а за законом, йому мають за десять днів до початку роботи сесії надати документи. Усе правильно і ми навіть не сперечаємося, але деякі обранці заперечили, мовляв, усе необхідне є у створеній навмисне для депутатів вайбер-групі, яку Семен Іванович демонстративно покинув. Може не має такого телефона, де є вайбер, а може з інших міркувань, але офіційно заявив на сесії, що «вийшов з групи «дитячого садочка». Голова ради Петро КУЛЯС дорікнув депутатові тим, що він має цікавитися життям ради, частіше приходити в ратушу. Зрештою, у результаті перемовин дійшли порозуміння: щоранку о дев’ятій Семен Цебак приходитиме до Петра Куляса цікавитися життям у громаді, документами і так далі… А то Семен Іванович на земельну комісію прийшов, а свою освітянську – не скликав. Про те, що не буде брати участь у голосуванні, заявив ще один депутат і колишній чиновник Старосамбірського «білого дому» Ігор БЕГЕЙ. Бо його навіть не запросили на сесію. Бепорядок! Панове Цебак та Бегей брали участь у роботі сесії, але не голосували. У прицнипового пана Цебака дійшло до того, що він не голосував навіть за власні доповнення до проєктів рішень. Певна річ, від того, що не голосували ні Цебак, ні Бегей, життя в громаді не поліпшилося, і не погіршилося, але воно якось неправильно виглядало: ну, невчасно подали документи – це ж не кінець світу, правда? Проявили таку б принциповість інші, і що було б? До речі, інші того дня працювали в сесійній залі до 19.30 і пройшли усі питання. яких насправді було дуже багато. Відмовники від голосування протрималися лише до офіційного закінчення робочого дня.
І насамкінець. Беремо собі за обов’язок побувати на усіх сесіях в територіальних громадах – щоб відчути, як б’ються владні серця. В Добромилі б’ються нормально. Було відчуття, що депутати небайдужі, що знають, за що голосують, та активні. Зрештою, як і голова Петро КУЛЯС, який не зле орієнтується в ситуації та розуміється на людях.
Роман ІВАНЧУК.