Двічі за життя Юрію Петровичу Серняку – доктору медичних наук, професору урології доводилося залишати обжиті місця. Причина незмінна – російська агресія проти України.
Перший раз відомий вчений Юрій Серняк змушений був покинути помешкання в Донецьку і престижну роботу в тутешньому державному медичному університеті імені М. Горького в 2014 році. Це трапилося після того, коли сепаратисти за підтримки підступної рф і диктаторської політики її президента путіна проголосили так звану ДНР. Свідомий українець не годен був змиритися з лихими намірами ворогів.
Тому Юрій Петрович, родинне коріння якого походить із Надсяння (тепер це територія Польщі) із сім’єю тимчасово оселився у Східниці. Не без того, що навідувався у Самбір до родича – знаного у місті підприємця Володимира Серняка та його сім’ї.
Згодом, як кажуть моряки, доктор медичних наук Юрій Серняк кинув якір у Києві. На його околиці спорудив невеликий, але ошатний житловий будинок, у столиці заснував приватну лікарню «Клініка урології професора Серняка».
Однак після повномасштабної навали московії на Україну, масованих обстрілів різних міст, у тому числі й столиці – неподалік його оселі вдруге, рятуючись від небезпеки, вимушено з дружиною, старенькою мамою та дітьми перебрався на Галичину. Одні з них тимчасово осіли у Львові, а сам професор замешкав у Самборі в родича Володимира Серняка.
Приклад родини Серняків – це яскраве відображення складної долі українців різних поколінь. Адже цю сім’ю у післявоєнний період з Лемківщини силоміць переселили у Красне, що під Львовом. Тут майбутній батько Юрія Петровича закінчив медичний інститут і за скеруванням поїхав на роботу в шахтарський край – Донбас, у м. Макіївку. Дуже швидко зажив слави як хірург-уролог, його запросили на викладацьку роботу в Донецький медичний інститут, в якому заснував кафедру. Став відомим науковцем.
Дорогою батька пішов та продовжує його справу син Юрій Петрович, а тепер ще й внук і син молодшого Серняка. Справжня сімейна династія лікарів.
Та в Самборі професору було не до спокою. Знаючи про його тимчасове проживання у місті, Андрій Бобак – кандидат медичних наук, головний лікар Самбірського міського ЦПМСД запросив знаного охоронця здоров’я до первинки. У поліклініці Юрій Серняк мав цікаву зустріч із сімейними лікарями. З такою категорією медиків йому доводилося співпрацювати в Донецьку, коли місто ще було українським обласним центром. Йшла мова про діагностику і подолання онкоурологічних захворювань, а також про лапараскопічну і ендоскопічну урологію та інші новацій ні надбання. Відповів на запитання.
Дуже бажаним Юрій Серняк був у Мостиськах, де ізраїльтяни розгорнули новий госпіталь. Його запросили на консультацію до Стрийської ЦРЛ. Тут він консультував урологічних хворих, складав протоколи лікування. Професор охоче відгукується на запрошення від будь-якого медичного закладу, де потрібна його фахова допомога, де йдеться про чиєсь життя. Цим він сповняє свою земну місію.
Але головним для Юрія Серняка було – повернення до Києва. Мрія збувається. Столиця заліковує бомбові рашистські рани, в ній відроджується мирне життя.
Микола СЕНЕЙКО.
На знімку: професор Юрій Серняк.
фото uaps.in.ua