Схоже, Львівську обласну раду уже так допік лісовий безлад, що вона сама почала напрацьовувати законодавчі ініціативи. Невідомо, чи їх приймуть у парламенті, але, зважаючи на актуальність теми на наших теренах, ми вирішили розповісти вам, що пропонує робоча група, до складу якої увійшли, крім чиновників та лісників, екологи, правоохоронці та громадські активісти. Вивчили реальний стан справ у лісах і дійшли висновку, що законодавство має багато прогалин. Без їх усунення важко попередити незаконні вирубки та суттєво змінити підходи до господарювання в лісі. Пропозиції змін до законодавства, яке регламентує діяльність суб’єктів лісогосподарської галузі, уже надіслали до Верховної Ради та Кабміну.
Для інформації. На Львівщині ліси займають 694 тис. га, що становить 31,8 відсоток загальної території. Лісові масиви розподілені між підприємствами Державного агентства лісових ресурсів України (65 відсотків), обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (20 відсотків), Міністерства оборони України (5,5 відсотка) та інших користувачів (майже 5 відсотків) – наукових установ, Укрзалізниці, а також ліси, які перебувають у землях запасу місцевих рад.
Що ж пропонує Львівщина законотворцям? Посилення відповідальності за порушення санітарних правил та норм у лісах. Зокрема, стягнення в розмірі десятикратної таксової вартості деревини за невивезення з лісосіки деревини в установлений термін або залишення її в місцях рубок. За порушення термінів проведення санітарних рубок, що підлягає вирубуванню згідно з документами на порубку, пропонується стягнення в двадцятикратному розмірі таксової вартості деревини.
Внести зміни до Лісового кодексу України в частині автоматичного анулювання лісорубних квитків у разі виявленні порушень при здійсненні діяльності.
Внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині посилення санкцій за незаконну порубку і пошкодження дерев, а саме: накладення штрафу на громадян у розмірі від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 250 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Внести зміни до Кримінального кодексу в частині підвищення відповідальності службових осіб постійних лісокористувачів за незаконну порубку дерев без відповідного дозволу, а також за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства.
Пропонують встановити адміністративну відповідальність для службових осіб постійних лісокористувачів за подання завідомо недостовірної інформації про походження, заготівлю та реалізацію деревини до єдиної державної системи електронного обліку шляхом накладення штрафу на посадових осіб від 200 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Встановити відповідальність для споживачів лісопродукції за незаконний обіг деревини та експорт продукції переробки з такої деревини шляхом накладення штрафу у розмірі від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На думку львівських експертів, працівники відомчої лісової охорони мають мати можливість оформляти протоколи про порушення лісового та природоохоронного законодавства. Для цього потрібно внести відповідні зміни до Лісового кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Є потреба змін і в частині проведення позапланових перевірок за зверненням фізичної особи.
Сьогодні комунальні лісогосподарські підприємства України є другими за величиною і площею землі: 1,3 млн га надані у постійне лісокористування, а загальна площа лісового фонду, що не належить до сфери управління Держлісагентства, становить 2,8 млн га. Лісовий кодекс України у чинній редакції передбачає функціонування лісової охорони інших постійних лісокористувачів і власників лісів, але не окреслює завдань, повноважень та соціально-правового захисту посадових осіб лісової охорони інших лісокористувачів. Невизначений статус працівників лісової охорони обумовлює складнощі при забезпеченні дотримання лісового та природоохоронного законодавства у лісових масивах.
Лісова господарка має сприяти якісному наповненню місцевих бюджетів, зокрема бюджетів громад. Для цього треба внести певні зміни до Бюджетного кодексу України в частині розподілу рентних платежів комунальних лісогосподарських підприємств, які дозволять збільшити частку наповнення місцевих бюджетів: 37 відсотків – до загального фонду державного бюджету, 37 відсотків – до загального фонду місцевих бюджетів (бюджетів територіальних громад), 26 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів
З 1 січня 2021 року в Україні діє новий адміністративно-територіальний устрій. У зв’язку з цим постає питання щодо функціонування обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» та його дочірніх підприємств, які зараз мають чітку прив’язку до старих районів області. Внаслідок децентралізації 146,5 тис. га лісів Львівської області, на яких здійснює діяльність «Галсільліс», мали б перейти в користування громад з чітким розділенням функцій охорони, господарської діяльності та управління. Завдяки провадженню лісогосподарської діяльності територіальні громади Львівської області змогли б додатково наповнювати свої бюджети.
Роман ПОГОНИЧ.
Фото: galsillis.org.ua