Минулого тижня депутати Самбірської районної ради у вишиванках зібралися на чергову зустріч. Їм, крім врочистої фотосесії, підготували до розгляду більше 40 питань. Сказати, що вони були складними, не можемо, але коротко зупинимося на тому, що може викликати інтерес.
Колеги без будь-яких емоцій погодилися з відставкою депутатів Василя КУРІЯ та Василя ГРИЦАКА, які були обрані восени в цей представницький орган, але потім взяли на себе певні обов’язки у Стрілківській територіальній громаді, а відтак не мали права залишатися в райраді. Хоча свій відхід позначили доволі гучними заявами, мовляв, та райрада нич не варта. Одноголосним «За» депутати списали їх в історію.
Головному управлінню Національної поліції у Львівській області передали в безоплатне користування систему відеоспостереження та відеореєстрації, яка була створена на наших теренах. Пригадуєте, як усі щиро раділи, що маємо камери стеження! А потім прийшов такий час, що утримувати їх стало нікому. Аби система і на далі приносила користь, її передали обласній поліції і тим самим врятували безпековість краю.
У власність Боринської та Турківської ТГ передали все майно ліквідованої Турківської районної ради. І це була остання крапка в існуванні райради гірського району. А от Старосамбірській райраді ще доведеться трохи «пожити», бо її майно ще не передали. Були спроби столи, комп’ютери, хідники і все таке інше передати Старосамбірській ТГ, а вже там нехай ділять його поміж усіма чотирма громадами. Але окремі депутати зазначили, що як тільки все віддадуть старосамбірянам, то більше ніхто й нічого від них не відбере. У Хирові в ТГ, наприклад, стільців бракує та й для нарахування зарплат один директор приніс з дому на роботу в бухгалтерію свій комп’ютер. Навіть «Опель» з числа рухомого майна, і той не змогли нікуди прикріпити. А причина ще й у тому, що комісія, яка мала вирішувати ці питання, зібралася, а представників громад, які мали б погодитися чи не погодитися з розподілом майна, не було жодного. Домовилися, що знову засяде комісія, поділить по-чесному і тоді вже буде рішення райради. Домовилися обранці і проте, що квадратні метри «білого дому» якщо і будуть здавати комусь в оренду, то на умовах конкурсу – хто більше дасть. Логіка у тому, що особливих надходжень до бюджету райради нема, а відтак треба «торгувати» тим, що є – кабінетами. Подейкують, охочих посидіти, чи то пак, попрацювати у самбірському «білому домі», не бракує. Між іншим, райрада скоротилася на 5 штатних одиниць. Депутат Михайло КОВАЛІВ пропонував, щоправда, звільнити або заступника Андрія ГИЧКУ, або керуючого справами Михайла ПАВЛЮЧИКА. Навіщо, мовляв, аж двох заступників. Ідею обранці не підтримали. Ну, як підтримати, коли пан Андрій щойно прийшов працювати у раду і заступник мусить бути, бо кожен начальник повинен мати заступника, а пан Михайло так давно працює в раді, що його вже навіть не пасує звідти звільняти…
На базі СТОК «Прикарпаття» створили Центр національно-патріотичного виховання імені Кирила Осьмака у селі Сприня. Це буде тепер офіційна назва, хоча таким було призначення відпочинково-спортивного комплексу і раніше. До речі, не знати, чи карантин дозволить цьогоріч у липні масово зібратися на місці створення УГВР, проте, спортивні заходи з участю молоді, зокрема, з військових ліцеїв, будуть!
Передали Рудківській громаді машину райради, якою медики мають возити аналізи у Львів. Той метод, яким доставляють проби нині, не витримує критики. Дай Боже, щоб машина, яку люб’язно у владі називали «Джулькою», їздила, бо останніми роками, якщо не помиляємося, вона більше стояла, ніж начальників возила. Але в Рудках є така майстерня, яка БТРи на фронт ремонтувала, то хіба «Джульці» раду не дасть?
Поцікавилися депутати і роботою комунального підприємства «Виробничо-транспортна компанія», якою керує Володимир КОВАЛІВ. З його слів, всі проблеми з’явилися тоді, коли Самбір перестав приймати сміття жителів району. Пан директор сказав, що мав уже перемовини на рівні області і, не виключено, підприємство знову збиратиме сміття, але в інших регіонах області. Депутати райради звернулися до депутатів міськради, щоб ті погодилися на районне сміття на міському полігоні. Обранці домовилися, що пан Ковалів наступного разу продемонструє бізнес-план розвитку підприємства і мають вивчити фінансово-господарську спроможність колективу, який нараховує півтора десятка працюючого люду та платить податки – це зі слів Володимира Івановича.
Останніми роками пішла тенденція приймати розмаїті звернення. Це своєрідне самозаспокоєння – інакше сказати не можу. Місцеві влади піднімають перед вищими актуальні питання, на верхах невідомо, чи хтось це папір’я читає, але ми тут, на місцях, стаємо бути упевненими у тому, що опинилися за крок до вирішення проблеми… Сесія районної ради була плодовитою щодо звернень. Зокрема до самого Президента України, а також до голови Верховної ради України, Кабінету Міністрів України щодо вирішення проблеми змін до законодавства України в частині функціонування районних рад. Просить Самбірщина у Кабміну сприяння у відновленні роботи прикордонного пункту пропуску Смільниця – Кросценко. До речі, таких звернень з наших теренів було дуже багато, а толку – нуль. Прийняли звернення до відповідних інституцій щодо незадовільних темпів вакцинації у Самбірському районі. Тема вакцинації, до слова, поволі починає покидати наші уми, бо статистика захворювань начебто поблажлива, але станом на сьогодні, усі населені пункти великої Самбірщини провакциновані лише на 0,9 відсотка. Це, знаєте, навіть не усіх депутати місцевих рад. Захотіли обранці у черговому зверненні до залізничників, щоб ті не допустили закриття пасажирського сполучення Львів-Солотвино. І такі звернення у нашій новітній історії уже також були… Прийнято звернення до Кабінету Міністрів України щодо передачі земель військового лісництва у користування Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ на місці Каплички у Биличах.
І нарешті, звернення, але уже від депутатів до керівництва району. Парія «Голос» попросила вникнути у ситуацію з імовірним закриттям малих шкіл у Добромильській окрузі, вивчити цю проблему на засіданні комісії, а згодом прийняти таке рішення, щоб ці освітні заклади збереглися. Вникати, певна річ, можна, але ці питання в компетенції депутатів Добромильської громади, а загалом Міносвіти та обласного Департаменту освіти, які визначаються з фінансуванням закладів.
Йосип МАЛАНЯК.