Йому сказали: «Ні», а він відповів: «Буде по-моєму…»

SambirWZ
1 055
Бачив, як брати-Коваліви – старший Володимир та молодший Михайло з військовими обладунками на плечах прямували до військкомату. Це було у перші дні повномасштабної навали москалів на Україну.

Михайла Коваліва одразу зачислили до війська як учасника АТО, а Володимира завернули. Пояснили, що наразі не призивають тих чоловіків, у котрих троє неповнолітніх дітей. Він їм відповів:

– Не буде по-вашому, а так, як я вирішу… Москаль зазіхнув на мою Україну. На дивані не всиджу – це не в моєму характері.

Невдовзі Володимир Ковалів, змалку навчений справедливості, щирої любові до України, записався у розвідку батальйону територіальної оборони Самбірського району. Йому місцеві  підприємці, які є депутатами міської ради, придбали дві сучасні гвинтівки з оптичним прицілом. Відтак у складі першого зведеного підрозділу був відправлений у гарячі точки бойового зіткнення з рашистами.

…Сумна звістка сколихнула Самбірщину: 15 квітня під Харковом від російської орди загинувВолодимир Ковалів – у минулому депутат Самбірської районної, а тепер депутат Самбірської міської ради відВО «Свобода». Друзі та всі, хто його знав, як і я, одразу не вірили про його смерть, перепитували: «То правда, що Володя?..».

Він любив життя і ніби щоденно поспішав жити. Заради сім’ї, двох донечок і синочка, їхнього та щасливого майбутнього України взяв у руки зброю, на повен ріст став до двобою з окупантами.

У цю гірку мить друзі, знайомі, вся Самбірщина щиро співчувають сім’ї, особливо дружині Квітославі, рідним, розділяють з ними біль і смуток з приводу непоправного горя. «Ти був справжнім завжди і у всьому, – написала Оксана Проскурняк, депутат міської ради від ВО «Свобода». – Та ні, не був, Ти є і будеш, бо Герої не вмирають…». «До останньої секунди не вірив…, – висловився Андрій Бобак. – Таки обірвалась Твоя, мій вірний друже,  куме, побратиме, земна дорога. Так багато разом ми пройшли по житті…А скільки ще нам належало зробити. Для мене Ти назавжди залишишся справжнім патріотом, Героєм…Спочивай з Богом!..».

Якось до того при зустрічі з молодшим Михайлом Ковалівим, який після поранення на війні повернувся додому на лікування, сказав: «У полум’ї боїв, вибухів, смертельного свисту куль, осколків якось яскравіше видно, хто такий окупант, що для тебе значить Україна і якщо не я, ти та ми її не захистимо від рашистів, то за нас цього ніколи ніхто не зробить, будемо невільниками московії. Хай запам’ятає чужинець, що на нашій землі господар українець. Ним був, є і буде…».

Напередодні Великодня по􏰀 хоронили Володимира Ковалі􏰀 ва в його рідному селі Міжгайці.

Микола СЕНЕЙКО.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар