Забракло одного депутатського голосу, аби Євгену Квасу поставити «двійку»

SambirWZ
665
Ми так і не збагнули, чого більше у цій ситуації – містечкової політики чи міської господарки?
Сказати, що цієї події у Самборі чекали всі і з нетерпінням, не можемо, але певна інтрига зберігалася приблизно півтора місяця, відколи депутат Самбірської міської ради Володимир КОВАЛІВ попросив офіційних пояснень від керівника СКП «Об’єднане» Євгена КВАСА з приводу підвищення тарифів. 

Пояснення переросли у звіт, який відбувся минулого тижня. Треба сказати, що сам Євген Володимирович за доволі короткий проміжок часу з керівника звичайного підприємства, який має пильнувати чистоту та порядок в місті, переріс у доволі авторитетну та впливову особу і, я б сказав, максимально наближену до очільника ратуші Юрія ГАМАРА… В певних колах це могло викликати роздратування… 

Звітував Євген Володимирович недовго, називав багато мільйонів, казав, куди вони поділися, які роботи виконують і скільки їм заборгували. Ми не будемо зупинятися на цьому, всі ті мільйони є у відкритому доступі і кожен охочий може в них заглибитися. Для нас важливими все ж залишаються деякі показники, наприклад, торік середня зарплата становила у колективі 8,6 тисячі гривень, а за перший квартал – уже 10,3 тисячі. Але про зарплати згодом. «Об’єднане» за рік сплатило 8 мільйонів гривень різних податків, в тому числі 3 мільйони – в місцеву казну. 

Значно більше втіхи ми очікували від процесу запитань та відповідей. Іван ДЕНЬКОВИЧ підготував Євгену Квасу відразу три проблеми. Наприклад, чому деяка техніка, яка має працювати на місто, стоїть поламана під забором? В оправдання пан Євген говорив про те, що попередники придбали бульдозер, 2017 року випуску, який виявився насправді на 10 років старшим. Запчастини до нього надто дорогі. Ще якусь техніку придбали колись за вартістю металолому і лагодити її – страшні витрати. Приблизно те саме стосується й інших машин (за Кваса придбали лише дві одиниці техніки, які працюють). Потім Іван Степанович згадав сміттєвий колапс, який не так давно був у місті, а все тому, що поламалися сміттєвози. Виявляється, у однієї машини зламана рама, у червоної Сканії полетіли циліндри, а вартість одного – 84 тисячі гривень. А біла Сканія не давала собі ради. Зрештою, колапс не стільки від того, твердить пан Квас, що машини вийшли з ладу, а від того, що мешканці возять несанкціоноване сміття – гілки, бур’яни, будматеріали, старі меблі і побутову техніку, та складають все це біля майданчиків. Гори такого непотребу створюють враження безгосподарності. Скажімо, соціальні мережі часто рясніють знимками контейнерного майданчика на вулиці Річній, але у Євгена Володимировича свої тлумачення: машини зробили собі там автостоянку і сміттєвози не мають як заїхати. 

Іван Денькович (потім його підтримав Іван РОМАНЯК) продовжив дебати запитанням про те, чому за останні два роки збільшилася кількість закупівлі пального на підприємство. Євген Володимирович не заморочував собі голову пальним і відповів коротко, мовляв, збільшилася кількість транспорту, відповідно, збільшуються ліміти пального. Списання пального йде за нормами, а ліміти зажди мусять брати вищі, аби потім знову не затівати тендерні процедури. Оголосили, наприклад, тендер на 16 тонн, а фактично використовують 9-12… Пан Денькович перейшов на особисте (може й не вартувало?), бо запитав, чому при заборгованості із зарплат пан директор неофіційно взяв до праці своїх близьких людей і винаймає їм житло? Євген Володимирович теж недовго печалився цим питанням і відповів коротко, мовляв, рівень його зарплати дозволяє…

Зіновій РІВНЯК кілька разів брав слово з натяком на те, що колись і техніки було менше, але за попередніх керівників було чистіше, давали собі раду і все було ліпше, ніж зараз. Нагадаємо, пан Зіновій свого часу теж працював в «Об’єднаному»….

 А далі пішла «важка артилерія» в особі Володимира КОВАЛІВА та Оксани ПРОСКУРНЯК. Настільки «важка», що доскіпувалися до найтонших деталей. Навіть до таких, на які сам пан Квас не міг відповісти і це дало нагоду Володимиру Івановичу неводнораз твердити, що доповідач до звіту не готовий. Не знаю, як воно має бути насправді, але якщо кожен начальник почне влазити у всі дрібниці, то на щось стратегічне просто забракне часу. Панове Ковалів та Проскурняк знаються на комунальній темі чудово, бо він донедавна був директором районного комунального підприємства, а вона – головним бухгалтером. Проблема тільки в тому, що їхнього підприємства уже нема, а Квасове – працює. Так ось, їх цікавило, з яких коштів йде оплата пального (частина за кошт міської ради, частина – підприємства), які прибутки має ритуальна служба (залежить, скільки похоронів). Питання серйозніше – заборгованість за працю двірників. Вона виникла, на думку Євгена Кваса, бо міська рада боргує кошти, а тарифи не піднімали з 2019 року, хоча витрати ростуть. Якщо тоді, коли він прийшов керувати, зарплата двірників була 3800 гривень, то тепер 9-10 тисяч. Керівник авторитетно запевнив депутатів, що зарплата двірникам виплачена за травень. Це важливо, це нехай самі двірники перевірять, бо раніше казали, що закрили лише березень. Володимир Ковалів попросив розділяти зарплати двірників і тих, які, скажімо, працюють на звалищі… Слово взяв і міський голова Юрій Гамар, розповівши про те, що міська рада чемна і вчасно проплачує за виконані роботи, але є процедура – спочатку виконані роботи, потім акти виконаний робіт, потім проплата. У часі це може займати більше місяця. Володимир Ковалів заговорив про чужоземне сміття, мовляв, возять з Добромиля, Хирова, Білич… І роблять це перевізники, які начебто мають збирати сміття лише на території колишнього Самбірського району, а насправді розширили географію. Тут міський голова теж не витримав і сказав, що були гінці з інших громад, але їх просто відшили… Євген Квас запевнив у відповіді на одне із запитань, що знаменита сортувальна лінія працює на пластик та скло. А Юрій Гамар додав, що якби цієї лінії не було, то звалище давно закрили б екологи. 

Згадували і оренду техніки на сміттєзвалищі, але пан Квас відповів, що оплачують лише за ті години, коли техніка працювала і, станом на 1 липня, заплатили за оренду лише 57 тисяч. Зіновій Рівняк торкнувся і проблем обрізання дерев на тротуарах, а у відповідь почув, що формують крони на великих вулицях, до малих руки ще не доходять. На це у Зіновія Ігоровича були свої тлумачення. Каже, колись у бригаді з обрізки дерев було 5 осіб і все встигали, а тепер – 9… Згадував і свої маленькі вулички – бокові від Коновальця, мовляв, купленого на місто грейдера люди не можуть дочекатися, тому збирають поміж собою гроші, замовляють техніку і рівняють шляхи… 

Було немало інших запитань, але ми вибрали те, що вважали найголовнішим. Своєрідну риску під темою підвів Юрій Гамар, сказавши деяким критикам, наприклад. Володимиру Коваліву, що той ніколи за його правління не стане директором «Об’єднаного», а Зіновій Рівняк – начальником водокану, хоча Зіновій Ігорович, здається, ніколи цього й не хотів… А ще мер сказав, що Самбір колись був містом літаючих кульочків, які навіть вривалися крізь прочинені двері квартир багатоповерхівок. Тепер місто загалом чисте. В принципі, дав зрозуміти депутатам, що він загалом задоволений роботою комунальників. Адже попереду було голосування – визнати роботу керівника «Об’єднаного» задовільною чи незадовільною. Секретар ради Юрій ДМИТРИШИН на прохання депутатів пояснив, що це голосування не має якогось особливого впливу, це просто обранці висловлять своє ставлення до роботи пана Кваса. За оцінку «незадовільно» проголосувало 13 обранців. Одного голосу забракло, аби Євген Квас отримав «двійку». Проти незадовільної роботи були лише Юрій Гамар, два обранці утрималися, а чотири – Володимир МУРАЙКО, Любов МОСІЙЧУК, Олег ПОЛЮГА, Надія ЧЕРЕВИЧНА взагалі не брали участі в голосуванні. Я подумки посадив себе на депутатське крісло і подумав – а як би я? Я б приєднався до тих чотирьох… З самого початку було якесь дивне та гниле відчуття, що в цьому питанні більше не міської господарки, а політики, амбіцій, емоцій. зведення порахунків чи ще чогось там. Ну, як, наприклад, сприймати те, що як Іван Денькович, так і Євген Квас – представники однієї команди партії Слуга Народу і начебто приятелями? Як розцінювати той факт, що група депутатів, загалом лояльних мера, фактично пішла проти мера, висловившись за негативну оцінку директору комунального підприємства? Чому Юрій Петрович, відчуваючи настрої, своєю силою не примирив непримиренних до того? І як, скажімо, Юрію ДМИТРИШИНУ – секретарю ради, працюватиметься поруч з Юрієм Петровичем, супроти волі якого пішов? Чи можна вважати, що у міського голови виросла нова опозиція? Ну, може чогось не розумію у ратушних розбірках, але давайте все це спишемо на демократію – кому як совість велить, так і голосують, і справа не в симпатіях чи антипатіях до тієї чи іншої особи. а у правді, яка у кожного своя…    

Ще одне зауваження. Усе, що чув на сесії, в принципі не було прямим звинувачення Євгена Кваса у зловживаннях, були такі собі припущення, гіпотези, натяки… Думаю, ця тема на тім не закінчиться, бо депутати хочуть створити комісію, яка в деталях буде ревізувати роботу «Об’єднаного».

Роман ІВАНЧУК.

 

Вас це може зацікавити

Залишити комментар