Асфальтівка, яка економить 15 хвилин їзди, з’єднала Садковичі і Чернихів

SambirWZ
316
Пам’ятаю ті давні та дивні часи, коли один чиновник від доріг, виступаючи з трибуни Самбірського районного «парламенту», відверто заявив, що дороги з давнім асфальтним покриттям треба переводити у ґрунтові, бо грошей на ремонт нема і вже ніколи не буде. Це було якось незвично чути, бо дуже хочемо в Європу, а самі робимо крок в зад у плані цивілізації. Але буває так, що часи міняються і вже й на дороги, попри усю бідосю в державі, таки знаходяться. У всякому випадку, на наших теренах.

Дехто схильний міркувати, що дорожня революція стала можливою нині через те, що маємо в обласному «уряді» свого чоловіка – заступника голови ЛОДА Юрія БУЧКА. Не заперечую, бо так у нас, галичан, завжди було: «свій – до свого – по своє»… Читаю один коментар, мовляв, голова громади стільки керує, а біля своєї багатоповерхівки навіть бруківку не постелив. Справді, ґандж… Тому якщо Юрій Бучко і лобіює інтереси земляків, то нічого лихого у цьому не бачу. Тим паче, багато десятиліть перед тим Самбірщина була у нелюбимих пасинках і навіть дороги у ґрунти хотіла переводити… 

Згадати обласного владоможця гарна нагода ще й тому, що минулого тижня владна рать району урочисто відкривала після ремонту шлях Садковичі-Чернихів. Це тринадцять кілометрів, умовно поділених на три ділянки. Загалом 18 кілометрів, у які вклали 57 мільйонів гривень. Дотрималися усіх сучасних будівельних норм. Роботи виконувала уже знана на наших теренах фірма «Шляховик-Т». Увесь той шлях майстри лагодили протягом 4 місяців. Коментуючи радісну новину, пан Бучко згадав і інші, зокрема, ремонт вулиці Промислової у Самборі, шлях Болехів-Верхівці, Стрілки-Новий Кропивник, Мшанець-Стрілки, Бориня-Боберка, будуть ремонтувати Бісковичі-Дроздовичі, інші. Що мене особливо приємно вразило? Представник фірми-виконавця запевнив поважну президію урочистостей, що дорога Садковичі-Чернихів точно простоїть (чи пролежить) 10 років, а офіційна гарантія – 5 років. Тобто, якщо протягом пяти років зявиться якась ямка, то майстри без нагадувань влади самі заліплять асфальтом. Це вже, знаєте, великий прогрес – ремонтники навчилися відповідати за свою працю. Ще б пак, стільки мільйонів!  

Нині доброю дорогою будуть користуватися Садковичі, Мала Вербівка, Вербівка, Корничі, Бірчиці, Острів, Нижнє, Луки… Це приблизно до 10 тисяч люду… А тепер про згадуване уже «свій – до свого – по своє». Пан Бучко має родинне обійстя десь у Волебаранецькій окрузі. Так ось, якщо він буде їхати додому, то може завернути з львівської траси у Луках і гарною дорогою промчати до Баранівців, зекономивши 15 хвилин, бо не треба заїжджати у «закоркований» Самбір, і пальне. Зрештою, це шлях з львівського напрямку до прикордонних Шегинь і навпаки. отож, мова йде про стратегічний шлях і про те, що цивілізація дійшла до тих сіл, де її уже давно не бачили. 

Вдячність районній та обласній раді висловив голова Бісковицької громади Михайло ЯРЕМКО. Зізнався, що люди не вірили, що колись на їхній теренах зявиться таке дорожнє диво як звичайна добра дорога… Між іншим, про селян. Знимкувалися ми на центральному роздоріжжі Садкович, а місцеві до нас навіть не підійшли. Ну, бодай би для того, щоб сказати «Дякую», чи подивитися, що то за зіркові гості на село «впали», чи послухати. про що собі говорять… Поруч у наметі якісь чоловіки мирно пили пиво, а неподалік – три жіночки спостерігали за усім цим дійством… А хочеться, щоб люди цінували і берегли те, що їм зробили. Не нищили шлях походами коров’ячих табунів, поїздками возів, важкої техніки і так далі… Це тема не лише цієї дороги. Боремося з тим, щоб фури, які возять зерно, цукрові буряки і все інше важке, не руйнували шляхи своєю тяжістю, особливо, коли спека… Якось так є, що великі аграрні виробники привозять свою нелегку техніку на наші лани, потім урожай вивозять, а на дороги їм якось наплювати… Юрій Бучко розповів журналістам, що в області є лише чотири вагові для важких машин, в тому числі одні терези – пересувні. Але враховуючи кількість транспорту, цього дуже мало, аби контролювати навантаженість фур. Тому вирішили піти іншим шляхом. Скажімо, машина, яка везе цукрові буряки, може важити лише 22 тонни. Якщо привезуть 25 тонн, то цукровий завод буде записувати лише 22 тонни… Це для того, щоб аграрний виробник не насипав забагато… Не зовсім справедливо, але чесно у ставленні до відремонтованих доріг.

І наостанок. Не сумніваюся у тому, що обиватель, якому не подобається навіть те добре, що робиться, скаже: державні мужі піаряться за державний кошт, себто кошт платників податків… Я б так сказав: нехай піаряться, дороги все одно нам залишаться.

Роман ІВАНЧУК.

Вас це може зацікавити

Залишити комментар